ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІНСИГНІЇ

  Бібліографічне посилання: Дмитрієнко М.Ф. ІНСИГНІЇ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Insygnii (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІНСИГНІЇ

ІНСИГНІЇ (інсігнії) – різного роду предмети, що є ознаками влади (атрибути державності), гідності, статусу. До найдавніших І. належать знаки вирізнення роду, речі-тотеми. Роль І. відігравали бунчуки, стяги, прапори. І. за часів Укр. козац. д-ви були – корогви (прапор-святиня), булави, бунчуки, гербові печатки, литаври, сурми, тростинові палиці зі срібними кулями, перначі (полкові регалії). Булава – ознака найвищої військ. влади – як атрибут функціонувала з 16 ст. Б.Хмельницький одержав срібну булаву з перлами та коштовним камінням від польс. короля; від турец. султана – срібну з довгим написом. 1654 він отримав також булаву від рос. царя. Булава – також ознака влади кошового отамана в Запорозькій Січі. Козац. стяги ("хорогви золотописні") – здебільшого кармазинові (кармазин – дорогоцінне темно-червоне сукно), із зображеннями образів святих, хрестів, гербів. Литаври – мідні казани, обтягнуті зверху шкірою, використовувалися на урочистостях, при зборі військ. рад, у походах.

Укр. духовенство мало власні І.: митру, панагію, посох, хоругви. Спочатку за митру (атрибут митрополита, відзнака влади єпископів, з кін. 12 ст. – архімандритів та заслужених ієрархів білого духовенства) слугував головний убір у формі корони (11 ст.), пізніше: у візант. обряді – шапка з металевими ребрами вгорі та обручем з медальйонами; у лат. обряді – шапка трапецієвидної форми, витягнена догори із зображеннями хреста, янголів тощо. Панагія – кругла, малих розмірів, металева ікона Пресвятої Богородиці, яку носять на ланцюгу на грудях правосл. архієреї та архімандрити ставропігійних монастирів (див. Ставропігія). Посох (жезл) – це: у візан. обряді – палиця з горіхового або чорного дерева (до 1,6 м), увінчана металевим (золотим) хрестом; посередині палиці міститься перекладинка, яка переходить у зображення роздвоєних зміїв, звернутих головами до хреста (символ мудрості); у лат. обряді – обкладена сріблом палиця (до 2 м), що має спіралеподібний вінець у формі рослини, що в'ється, з квіткою в центрі.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Похлебкин В.В. Инсигнии. В кн.: Похлебкин В.В. Словарь международной символики и эмблематики. М., 1995.

Посилання:
  • АРХІЄРЕЙ
  • АРХІМАНДРИТ
  • БУЛАВА
  • БУНЧУК
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КОРОГВА
  • КОШОВИЙ ОТАМАН
  • ЛИТАВРИ
  • МИТРОПОЛИТ
  • СТАВРОПІГІЯ
  • СТЯГ
  • СУРМА, УКР. ЧАСОПИС
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЕМБЛЕМАТИКА
  • КЛЕЙНОДИ КОЗАЦЬКІ
  • КОРОНА ПОЛЬСЬКА, ПОНЯТТЯ ТА НАЗВА ДЕРЖАВИ
  • СРІБЛЯНИК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)