ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІНТЕРНАЦІОНАЛ I

  Бібліографічне посилання: Варварцев М.М. ІНТЕРНАЦІОНАЛ I [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Internacional_I (останній перегляд: 20.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІНТЕРНАЦІОНАЛ I

ІНТЕРНАЦІОНАЛ I, Міжнародне товариство робітників – міжнар. орг-ція робітн. об-нь. Заснована 28 верес. 1864 на зборах соціалістів і респ. радикалів у Лондоні (Велика Британія) з метою координації пролетарського руху задля "визволення робітничого класу". Його засадничі документи – "Установчий маніфест Міжнародного товариства робітників" і "Статут" – були складені К.Марксом. Існуючі на той час робітн. об-ня (профспілок, т-в взаємодопомоги й освіти, кооперативів тощо), що діяли у Великій Британії, Франції, Німеччині, Італії, Швейцарії, Іспанії, Бельгії, Австрії (з 1867 – Австро-Угорщина) та низці ін. країн Зх. і Центр. Європи, а також у США та Австралії, оголошувалися секціями нац. федерацій. Найвищим органом І. I був конгрес, який обирав для ведення поточної роботи виконавчий орган – Ген. pаду. Перший конгрес відбувся в Женеві (Швейцарія) 3–8 верес. 1866. Від самого початку в І. I розгорнулося гостре протиборство між осн. течіями в робітничому русі – марксизмом, прудонізмом, бланкізмом і анархізмом. Марксистське крило І. I докладало значних зусиль, щоб перешкодити діяльності робітн. орг-цій на ґрунті проголошених Дж.Мадзіні принципів нац. консолідації й нац. незалежності народів. І. I сприяв пропаганді ідей міжнар. робітн. солідарності, популяризації соціально-політ. й екон. доктрини К.Маркса, розвитку страйкового руху, поширенню гасла 8-годинного робочого дня на підпр-вах, виступам проти воєн. приготувань і воєн, дав поштовх утворенню партій робітн. класу.

1870 в Женеві з числа емігрантів на чолі з М.Утіним утворилася Рос. секція І. I. Вона заявила про своє посередництво між робітн. союзами слов'ян. країн і Зх. Європи, але не спромоглася заснувати жодної своєї філії. Гол. увагу секція приділила пропаганді ідей і цілей І. I переважно серед народницьких (див. Народництво) гуртків і орг-цій, направляючи нелегально в Одесу, Харків та ін. міста примірники женевського ж. "Народное дело", де друкувалися документи й інформація про І. I. 1875 під впливом програми цієї орг-ції в Одесі заснованo "Південноросійський союз робітників".

Найбільшою акцією І. I стала активна підтримка Паризької комуни 1871, що викликало хвилю переслідувань його членів у різних країнах. Розкол, що стався в Гаазі (Нідерланди) на конгресі 2–7 верес. 1872 між марксистськими прихильниками централізації робітн. руху й бакунінськими (див. Бакунізм) федералістами, негативно вплинув на подальшу діяльність І. I. Того ж року, щоб запобігти встановленню контролю бакунінців над І. I, Ген. рада за наполяганням К.Маркса перевела свою штаб-квартиру з Лондона до Нью-Йорка (США). 1876 рішенням міжнар. конф., яка відбулася в м. Філадельфія (шт. Пенсільванія), І. I було офіційно розпущено. До 1881 від його імені продовжували виступати анархісти, скликаючи міжнар. конгреси.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Козьмин Б.П. Русская секция Первого Интернационала. М., 1957
  2. Braunthal J. Geschichte der Internationale, bd. 1–2. Hannover, 1961–63
  3. Итенберг Б.С. Первый Интернационал и революционная Россия. М., 1964
  4. Генеральный совет Первого Интернационала. Протоколы, т. 1–5. М., 1961–65
  5. La première Internationale. Actes du colloque international du center national de la recherche scientifique. Paris, 1968
  6. Гаагский конгресс Первого Интернационала 2–7 сентября 1872 г. Протоколы и документы. М., 1970
  7. Гаагский конгресс Первого Интернационала 2–7 сентября 1872 г. Отчеты и письма. М., 1972
  8. Первый Интернационал и Парижская коммуна. М., 1972
  9. Giuseppe Mazzini e gli operai. UN messaggio di giustizia sociale iN prospettiva europea, a cura di G.Limiti. Roma, 1991.

Посилання:
  • АНАРХІЗМ
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БАКУНІЗМ
  • БЛАНКІЗМ
  • ХАРКІВ
  • МАДЗІНІ (MAZZINI) ДЖУЗЕППЕ
  • МАРКС К.
  • НАРОДНИЦТВО
  • ОДЕСА
  • ПАРИЗЬКА КОМУНА (1871)
  • ПІВДЕННОРОСІЙСЬКИЙ СОЮЗ РОБІТНИКІВ

  • Пов'язані терміни:
  • БАКУНІЗМ
  • ЕНГЕЛЬС (ENGELS) ФРІДРІХ
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ
  • КРАВЧИНСЬКИЙ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КРОПОТКІН ПЕТРО ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • МАКАРЕВИЧ АННА МОЙСЕЇВНА
  • МАРКСИЗМ ЯК ІДЕОЛОГІЧНА ТЕЧІЯ
  • ПІВДЕННОРОСІЙСЬКИЙ СОЮЗ РОБІТНИКІВ
  • РАШЕВСЬКІ
  • СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІЯ
  • СОЦІАЛІСТИЧНИЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ, СОЦІНТЕРН
  • ЗАСЛАВСЬКИЙ ЄВГЕН ОСИПОВИЧ
  • ЖЕБОКРИЦЬКИЙ ВІКТОР АНДРІЙОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)