ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІНТЕРНОВАНІ ФОРМУВАННЯ АРМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

  Бібліографічне посилання: Павленко М.І. ІНТЕРНОВАНІ ФОРМУВАННЯ АРМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Internovani_formuvannja_armii_UNR (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІНТЕРНОВАНІ ФОРМУВАННЯ АРМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

ІНТЕРНОВАНІ ФОРМУВАННЯ АРМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ – військ. частини Армії Української Народної Республіки, що після поразки української революції 1917–1921 змушені були залишити укр. тер. і після відповідного затримання та роззброєння в Польщі (15 тис.) і Румунії (бл. 2 тис.) були розміщені в спец. таборах. Безпосередньо підпорядковувалися укр. командуванню, яке погоджувало свої дії з таборовою адміністрацією країн перебування. В Польщі інтерновані спочатку утримувалися в різних таборах, потім поступово, впродовж 1921–22, їх зосередили в Каліші й Щипйорно, вивільнивши в першу чергу табори Петрокова (нині м. Пьотркув-Трибунальські) й Пікулич, згодом – у містах Вадовице, Александрув-Куявські, Ланцут і, нарешті, у м. Стржалков. 1923 чисельність табірників у Каліші й Щипйорно скоротилася до 6 тис. осіб: дехто отримав роботу поза межами таборів, ін. вступили до польс. навч. закладів або виїхали на навчання до Чехословаччини, а певну ч. було репатрійовано до УСРР.

Незважаючи на значні труднощі, табірне укр. вояцтво розгорнуло плідну культ.-освіт. діяльність, налагодити яку йому допомагали місц. влада, міжнар. благодійні орг-ції, укр. діаспора. Діяли школи, г-зії, Укр. нар. ун-т, хорові, театральні, мистецькі, літ. та спортивні гуртки, виходило понад 100 назв періодичних та неперіодичних рукописних і друкованих видань. Значну увагу інтерновані приділяли також підтримці боєздатності військ. частин: не припинялася військ. муштра, був ств. військ. ф-т при Укр. нар. ун-ті, функціонували школи адм. і штабних старшин, жандармерії, Юнацька військ. шк., курси для піхоти, саперів, гарматників, кіннотників, зв'язківців тощо.

У Румунії інтерновані укр. військовики були розміщені в таборах Брашова, Фегераша, Орадя-Маре (нині м. Орадя) і Джурджу. Там проводилося навчання правилам військ. шикування, старшинам читалися лекції з військ. дисциплін, функціонували школи грамоти, курси іноз. мов, діяли культ.-просвітні т-ва "Просвіта" і "Громада", які мали хорові, драм., малярські, спортивні та ін. секції, виходили часописи "За ґратами" (Брашов) і "Український таборовий вісник" (Фегераш). Окремим старшинам була надана можливість навчатися у Вищій військ. шк. в Бухаресті, румун. освіт. шк. м. Пітешті, на курсах пілотажу. В таборах здійснювалося укр. судочинство. Румун. влада залучала інтернованих до позатаборової праці, особливо в сільському госп-ві, на цукроварнях і ф-ках. Інтернованими опікувалася дипломатична місія уряду УНР на еміграції.

У Румунії режим інтернування було скасовано у верес. 1923, а в Польщі – у серед. 1924. Більшість колиш. укр. вояків осіли на теренах країн інтернування, ін. мігрували переважно до ЧСР та д-в Зх. Європи, Пн. та Пд. Америки, Австралії або повернулися до УСРР.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Наріжний С. Українська еміґрація: Культурна праця української еміґрації: між двома світовими війнами, ч. 1. Прага, 1942
  2. Karpus Z. Jeńcy i internowani rosyjscу i ukraińscy na terenie Polski w latach 1918–1924. (Z dziejów militarno-politycznych wojny polsko-radzieckiej). Toruń, 1991
  3. Срібняк І. Обеззброєна, але нескорена. Інтернована армія УНР у таборах Польщі й Румунії (1921–1924 рр.). К. – Філядельфія, 1997
  4. Павленко М.І. Українські військовополонені й інтерновані у таборах Польщі, Чехословаччини та Румунії: ставлення влади і умови перебування (1919–1924 рр.). К., 1999.

Посилання:
  • АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • КАЛІШ, ТАБІР ДЛЯ ІНТЕРНОВАНИХ ВОЯКІВ АРМІЇ УНР 1920–1924
  • ЛАНЦУТ
  • ЩИПЙОРНО, ТАБІР
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)

  • Пов'язані терміни:
  • ЧМОЛА ІВАН СИМЕОНОВИЧ
  • ЕМІГРАЦІЯ ВІЙСЬКОВИКІВ АРМІЇ УНР ТА УГА
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІВАНІВ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • КРАТ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • КУЩ ВІКТОР МАКСИМОВИЧ
  • ЛИПА ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
  • МЕЛЬНИК АНДРІЙ АТАНАСОВИЧ
  • ПЕРЕСАДА-СУХОДОЛЬСЬКИЙ МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • ПІЛСУДСЬКИЙ ЮЗЕФ-КЛЕМЕНС
  • ПОРОХІВСЬКИЙ ГНАТ
  • ПИЛЬКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР МЕРКУРІЙОВИЧ
  • САЛЬСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
  • САВЧЕНКО-БІЛЬСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЩИПЙОРНО, ТАБІР
  • ШАНДРУК ПАВЛО ФЕОФАНОВИЧ
  • ШАПОВАЛ МИКОЛА ЮХИМОВИЧ
  • ШРАМЧЕНКО СВЯТОСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ШУМСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
  • СУШКО РОМАН
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У ЛЬВОВІ
  • УДОВИЧЕНКО МИКОЛА ІВАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)