ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІОАНН І ЦИМІСХІЙ

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ІОАНН І Цимісхій [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ioann_I_Cymishiy (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІОАНН І ЦИМІСХІЙ

ІОАНН І Цимісхій (925–976) – візант. імператор (з 969), талановитий полководець і держ. діяч. У 950-х – 1-й пол. 960-х рр. здобув низку перемог над арабами, емірами Алеппо (нині місто Халеб, Сирія), Тарса (нині в межах м. Тарсус, Турція), Тріполі (нині місто в Лівані). 963 дієво підтримав Никифора Фоку (див. Никифор II Фока) при утвердженні на імператорському престолі. Після того, як через острах і ревнощі до своєї дружини імператриці Теофано Никифор II Фока 969 позбавив його посади намісника Сходу, очолив змову проти нього. Никифора II було вбито, а Іоанн Цимісхій вступив на престол. Прийшовши до влади, він провів низку реформ, роздав частину своїх багатств плебсу, влаштовував свята для жителів Константинополя.

Навесні 971, порушивши мирну угоду з вел. кн. київ. Святославом Ігоровичем, який зайняв тер. Болг. царства (970), І. I швидко увійшов у Болгарію і осадив військо Святослава Ігоровича в Доростолі (нині м. Силістра, Болгарія). Візант. флот, озброєний вогнеметами, зачинив гирло Дунаю, щоб перешкодити рус. війську відступити або одержати підкріплення. Після низки боїв, у яких ні греки, ні руси не змогли досягти вирішального успіху, в кінці лип. 971 була укладена мирна угода. Святослав Ігорович пообіцяв залишити Болгарію і не претендувати ні на цю країну, ні на візант. міста в Криму (див. Договори Київської Русі з Візантією). За це візантійці не перешкоджали виходу Святослава і його війська чисельністю 22 тис. воїнів з Болгарії, забезпечили їх харчами і надали право безборонної торгівлі в Константинополі. Для того, щоб посприяти Святославові безперешкодно пройти в Русь через північнопричорномор. степи, де кочували печеніги, послав до залежних від Візантії печенізьких князів єпископа Феофіла. Історики вважають, що І. I переслав з Феофілом таємну інструкцію печенізьким князям убити Святослава. Навесні 972 в районі дніпрових порогів Святослав загинув у бою з печенігами.

В останні роки життя І. I розбудовував Константинополь і проводив політику, спрямовану на посилення своєї влади. Придушив заколот військ. аристократії на чолі з родичем Вардою Скліром. П. від невід. хвороби, спричиненої, на думку його сучасників, отруєнням.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Левченко М.В. Очерки по истории русско-византийских отношений. М., 1956
  2. История Византии, т. 2. М., 1967.

Посилання:
  • ДНІПРОВІ ПОРОГИ
  • ДОГОВОРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ З ВІЗАНТІЄЮ
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬ
  • НИКИФОР ІІ ФОКА
  • ПЕЧЕНІГИ
  • СВЯТОСЛАВ ІГОРЕВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ПОХОДИ РУСІ НА ВІЗАНТІЮ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)