ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІРПІНЬ

  Бібліографічне посилання: Денисенко Г.Г. ІРПІНЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Irpin (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІРПІНЬ

ІРПІНЬ – місто обласного підпорядкування Київської області. Розташов. на р. Ірпінь (прит. Дніпра). Залізнична ст. Нас. 39,9 тис. осіб (2004).

Недалеко від І. виявлені поселення лебедівської культури часів бронзового віку 11–9 ст. до н. е., підгірцевської к-ри 6–3 ст. до н. е., давньорус. к-ри. В Приірпінні проходив кордон між двома східнослов'ян. союзами племен – полянами і древлянами. Під час монголо-татарської навали ці місця були спустошені. Їхнє заселення почалося в 16 ст. Місц. нас. брало участь у національній революції 1648–1676, в нар. повстанні під проводом С.Палія. У зв'язку з буд-вом 1898 залізниці КиївКовель біля залізничного мосту через Ірпінь виникло поселення – Ірпінський роз'їзд, яке після злиття з Северинівкою отримало назву Ірпінські дачі. 1902 був відкритий роз'їзд Ірпінь, який поклав початок сучасному місту. В лют. 1918 в І. відбувалися бої, коли Українська Центральна Рада поверталася до Києва, Українських січових стрільців з більшовицькими загонами.

1923 І. увійшов до складу Гостомельського р-ну Київської губернії, а від 1928 – до складу Київської округи. Від 1932 – у складі Київ. обл. Від 1956 – місто районного підпорядкування, від 1962 – обласного підпорядкування.

У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 окупований гітлерівцями від 24 серп. 1941 по 6 листоп. 1943. Під час окупації в р-ні І. діяв партизан. загін "Перемога або смерть". Звільнений військами 74-ї стрілец. д-зії 38-ї армії Першого Українського фронту.

І. і його околиці – курортна зона, де розташов. санаторії і будинки відпочинку. Тут бували М.В.Лисенко, Леся Українка, Панас Мирний, І.Карпенко-Карий, О.Купрін, М.Садовський, П.Саксаганський, Остап Вишня, О.Довженко, А.Малишко, М.Стельмах, П.Тичина, В.Сосюра, Ю.Яновський, а також О.Твардовський, Б.Пастернак, М.Шагінян та багато ін. видатних особистостей. В місті жили й працювали поет і перекладач Г.Кочур, худож. Ф.Кричевський, живописець-пейзажист М.Донцов, композитор Л.Ревуцький, письменник Л.Первомайський (збереглися будинки).

В І. встановлено пам'ятник Герою Рад. Союзу, ліквідатору аварії на ЧАЕС, пожежнику В.Правику.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Київська область. К., 1971
  2. Шендрик Н.І. Довідник з археології України: Київська область. К., 1977
  3. Ткалич А.И. Ирпень: Путеводитель. К., 1986.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БРОНЗОВИЙ ВІК
  • ДОВЖЕНКО ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • ДРЕВЛЯНИ
  • КАРПЕНКО-КАРИЙ
  • КОЧУР ГРИГОРІЙ ПОРФИРОВИЧ
  • КОВЕЛЬ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ ФЕДІР ГРИГОРОВИЧ
  • КУПРІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КИЇВСЬКА ОКРУГА
  • ЛЕБЕДІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • МАЛИШКО АНДРІЙ САМІЙЛОВИЧ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ПАНАС МИРНИЙ
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ПОЛЯНИ
  • РЕВУЦЬКИЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • САДОВСЬКИЙ МИКОЛА КАРПОВИЧ
  • САКСАГАНСЬКИЙ ПАНАС КАРПОВИЧ
  • СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ
  • СОСЮРА ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
  • СТЕЛЬМАХ МИХАЙЛО ПАНАСОВИЧ
  • ТИЧИНА ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВИШНЯ ОСТАП
  • ЯНОВСЬКИЙ ЮРІЙ ІВАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ
  • КОЧУР ГРИГОРІЙ ПОРФИРОВИЧ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ ФЕДІР ГРИГОРОВИЧ
  • ПАСТЕРНАК БОРИС ЛЕОНІДОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)