 Бібліографічне посилання: Вербиленко Г.А.
ІРШАВА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Irshava (останній перегляд: 23.04.2019)
 Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці
ІРШАВА
ІРШАВА – місто Закарпатської області, райцентр. Розташов. в передгір'ях Карпат, на р. Іршавка (прит. Боржави, бас. Дунаю). Залізнична ст. Нас. 9,4 тис. осіб (2004). Перша писемна згадка датується 1341. Під час нац.-визвол. війни угор. народу 1703–11 І. була в центрі воєн. дій. Наприкінці 19 ст. І. отримала право на ринкову торгівлю. 1911 тут збудовано залізничну колію. 27 квіт. 1919 І. окупували румун. війська. Від серп. за Сен-Жерменським мирним договором 1919 – у складі Чехословаччини. Від 15 берез. 1939 до 25 жовт. 1944 місто окуповано угор. військами. Від 29 черв. 1945 за Договором між СРСР і Чехословацькою Республікою про Закарпатську Україну 1945 – у складі УРСР. 1946–53 – центр Іршавської округи. Райцентр 1953–62 та від 1965. | 
