ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІСЛАНДІЯ, РЕСПУБЛІКА ІСЛАНДІЯ

  Бібліографічне посилання: Шолох Я.Л. ІСЛАНДІЯ, Республіка Ісландія [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Islandija (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІСЛАНДІЯ, РЕСПУБЛІКА ІСЛАНДІЯ

ІСЛАНДІЯ, Республіка Ісландія (Iсеland, Lyđveldiđ Island) – європ. д-ва, розташована на однойменному о-ві в Атлантичному океані біля Пн. Полярного кола. Пл. – 103 тис. км². Нас. 296,7 тис. осіб (2005). Етнічний склад: ісландці (99 %), датчани та шведи (1 %). Держ. мова – ісландська. За віросповіданням переважають лютерани (85,5 %), решта – представники ін. християн. конфесій. Столиця – м. Рейк'явік. Адм.-тер. поділ на 25 округ, які поділяються на общини. Грошова одиниця – ісландська крона. Історія І. поділяється на п'ять періодів: 1) заселення (870-ті рр. – 930); 2) "Ісландська республіка" (930–1262); 3) союз з Норвегією (1262–1380); 4) колоніальне правління Данії (1380–1944); 5) Незалежна республіка І. (з 1944).

Заселення І. відбулося протягом 874–930 рр. переважно норвез. вікінгами, які намагалися знайти на острові захист від свавілля норвез. короля Гаральда I Чарівноволосого. До цього періоду тут проживали ірландські монахи-відлюдники, які покинули острів з прибуттям перших вікінгів. Першим поселенцем був ватажок на ім'я Інголфур Арнарсон, який оселився разом зі своєю родиною у пд.-зх. ч. І., в місцині, названій ним Рейк'явіком, що в перекладі з норвезької означає "туманна затока". Закінчення періоду заселення ознаменувалося створенням зводу законів та утворенням 930 альтингу (парламенту). Поступове поширення християнства в І. привело до того, що в 1000 р. питання про статус цієї релігії було поставлене на зборах альтингу. В результаті християнство було проголошено держ. релігією, проте нас. також дозволялося відправляти язичницькі культи.

Міжусобиці та заворушення, які тривали майже три століття, послабили І. Цим скористався норвез. король Гакон Старий і змусив ісландців 1262 підписати союзний договір, який фактично підпорядковував країну Норвегії. 1397 внаслідок Кальмарської унії Норвегія об'єдналася зі Швецією та Данією і фактично потрапила під вплив останньої. Це стало початком дат. правління в І. 1551 дат. король Християн III провів в І. Реформацію. Крім того, на І. було накладено дат. монополію на торгівлю, що стало причиною зубожіння місц. нас. Торг. обмеження, стихійні лиха та голод призвели до того, що в 2-й пол. 18 ст. чисельність нас. острова скоротилася до 40 тис. осіб. І. остаточно втратила свою незалежність, альтинг перестав збиратися. Лише 1843 діяльність альтингу було відновлено, він став дорадчим органом дат. короля у справах, що стосувалися І., а через 10 років було скасовано торг. монополію. 1874 відбулося святкування тисячоліття заселення острова. Данія дарувала І. власну конституцію та передала контроль над бюджетом країни.

20 ст. стало переломним в історії І. 1918 І. отримала право самостійно визначати свою внутр. політику, тоді як Данія продовжувала контролювати сферу зовн. політики та оборону. Під час Другої світової війни Данія була окупована гітлерівською Німеччиною. Аби запобігти можливій окупації І., на острові висадилися брит. та амер. війська, що сприяло зростанню ісландської економіки й посилило вимоги незалежності. 17 лип. 1944, після проведення загальнонац. референдуму (97 % висловилися "за"), І. було проголошено незалежною республікою.

І. де-юре є президентською республікою, однак де-факто президент виконує лише представницькі функції. Реально управління країною належить альтингу (однопалатному парламенту; 63 депутати), який є найстарішим в Європі. Альтинг обирається кожні 4 роки прямим голосуванням на пропорційній основі. Прем'єр-міністром, як правило, стає лідер партії/коаліції, що перемогла на виборах до парламенту, він же формує кабінет міністрів, який затверджується парламентом. Суд. влада представлена 8-ма регіональними судами та верховним судом. Усі судді призначаються міністром юстиції на довічний термін.

І. – чл. Організації Об'єднаних Націй (з 1946), НАТО (з 1949), Ради Європи (з 1950) та ін. міжнар. орг-цій.

Не зважаючи на відсутність корисних копалин, І. є країною з високим рівнем життя. ВВП на душу населення дорівнює 31,9 тис. дол. США (2004). Гол. галузь економіки – рибна пром-сть – забезпечує 70 % надходжень від експорту. Також важливу статтю експорту складає продаж алюмінію (виробляється з довізної сировини). І. має багаті гідро- та геотермальні ресурси, що повністю забезпечують потреби країни в електроенергії та тепловій енергії. Крім того, в І. розвинуті с. госп-во (вівчарство, вирощування овочів та ягід), туризм, суднобудування та судноремонт.

На сьогодні уряд І. робить ставку на диверсифікацію економіки країни та розвиток нових галузей, таких, як програмне забезпечення, біотехнології, надання фінансових послуг тощо. І. залишається осторонь євроінтеграційного процесу (див. Європейська інтеграція), оскільки уряд вважає, що членство в Європейському Союзі може призвести до втрати контролю над рибними ресурсами країни.

І. визнала незалежність України 19 січ. 1992, а 30 берез. того ж року були встановлені дипломатичні відносини. Укр.-ісланд-ські відносини перебувають на стадії формування, йде процес створення договірно-правової бази для співробітництва, опрацьовуються проекти низки угод екон. характеру. Пріоритетними для розвитку укр.-ісландського торг. та інвестиційного співробітництва є рибальство та переробка риби, буд-во доріг, прокладання тунелів, тепло- та електромереж, ремонт та спільне вир-во мор. та річкових суден, авіац. сфера, туризм.

дата публікації: 2005 р.

Посилання:
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, ЄС
  • ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ
  • ХРИСТИЯНСТВО
  • НАТО
  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
  • РАДА ЄВРОПИ
  • РЕФОРМАЦІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)