ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІСТОРИЧНЕ МІСТО, ТЕРМІН

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. ІСТОРИЧНЕ МІСТО, термін [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Istorychne_misto_termin (останній перегляд: 18.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІСТОРИЧНЕ МІСТО, ТЕРМІН

ІСТОРИЧНЕ МІСТО, термін – вживається в сучасному праві, що пов'язане з охороною історико-культ. спадщини, для означення міст, які: а) уособлюють цінності, притаманні традиційним міськ. цивілізаціям; б) зберегли впродовж віків неповторне обличчя, традиційну планувальну структуру, відповідне культ., істор. та архіт. середовище.

Питання охорони історико-культ. спадщини на правовому рівні почали активно дебатуватися після Другої світової війни, але про окрему категорію "історичне місто" тоді ще не йшлося. 1964 у т.зв. Венеціанській хартії про консервацію й реставрацію пам'яток та визначних місць поняття "історична пам'ятка" (пам'ятка, що підлягає охороні й реставрації) було поширене на "міське чи сільське середовище, що має характерні ознаки певного типу цивілізованості". 1976 в ухвалі Ген. конференції ЮНЕСКО (див. ЮНЕСКО) щодо "історичних ансамблів" поняття "історичний ансамбль" вживалося стосовно сукупності будівель, споруд та прилеглого до них відкритого простору, яка становить певну цілісність і є археол., архіт., істор., естетичною та соціокульт. цінністю.

Поняття "історичне місто" вперше з'явилося в ухваленій Міжнар. радою з питань пам'яток і визначних місць (ІКОМОС) Міжнар. хартії про охорону істор. міст (1987). Прийняття хартії прямо пов'язувалося із все зростаючою загрозою "очищення" давніх міст від прикмет минулого. Хоч хартія й не визначала критеріїв зарахування міст до числа істор., у ній йшлося про необхідність визнання охорони давнини невід'ємною складовою політики екон. й соціального розвитку таких, тобто "історичних", міст. Особливо наголошувалося на необхідності збереження планувальної структури І.м., в т. ч. зв'язків між його забудованими, вільними та озелененими зонами, а також набутого містом у процесі істор. розвитку призначення.

В укр. законодавстві термін "історичне місто" фігурує дещо у видозміненому вигляді. В Законі "Про охорону культурної спадщини" (2000) йдеться, зокрема, про "історичне населене місце" та "історичний ареал населеного місця", а в постанові КМ України від 26 лип. 2001 наведено Список істор. населених місць України (у ньому зазначено 401 населений пункт, подано відомості про дати їх заснування). Для істор. ареалу кожного І.м. розробляються "Правила охорони і використання історичного ареалу".

В Україні до числа істор. прийнято зараховувати міста, вік яких сягає понад 300 років, а також усі обласні центри, незалежно від їхнього віку (з огляду на зосереджені в них містобудівні й культ. цінності). Проте чітких критеріїв зарахування міст і, особливо, селищ міськ. типу до числа істор. місць не вироблено; не до кінця розв'язані питання адаптації укр. законодавства до загальносвіт. стандартів наук. освоєння, охорони та використання містобудівної спадщини.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Прибєга Л.В. Міжнародна охорона історико-культурної спадщини. "Праці Центру пам'яткознавства", 1992, вип. 1
  2. Тронько П.Т. До питання про статус історичного міста. В кн.: Історія України. Маловідомі імена, події, факти. (Збірник статей). К., 1996
  3. Тронько П.Т., Верменич Я.В. Історичні міста в системі пам'яткоохоронної діяльності та регіонально-історичних досліджень. "Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Збірка наукових праць та спогадів. Число 4, ч. 2". К., 2000
  4. Тронько П.Т., Верменич Я.В. Типи і типові ознаки історичного міста: проблеми дослідження і охорони спадщини. "Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії і методики. Число 5. Історіографічні дослідження в Україні. Вип. 10, ч. 1". К., 2000
  5. Нормативные акты ЮНЕСКО по охране культурного наследия. Конвенции, Протоколы, Резолюции, Рекомендации. М., 2002
  6. Верменич Я.В. Теоретико-методологічні проблеми історичної урбаністики. "УІЖ", 2004, № 3.

Посилання:
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ЦИВІЛІЗАЦІЯ
  • ЮНЕСКО, ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ І КУЛЬТУРИ

  • Пов'язані терміни:
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ОХОРОНА ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
  • УРБАНІСТИКА ІСТОРИЧНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)