ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІСИДОР

  Бібліографічне посилання: Русина О.В. ІСИДОР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Isydor (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІСИДОР

ІСИДОР (р.н. невід. – 1462) – київ. митрополит (1437). Перед тим – ігумен одного з монастирів у Константинополі. Грек за походженням. Уродженець м. Фессалоніки (нині м. Салоніки, Греція). Учасник Флорентійського собору (див. Флорентійська церковна унія 1439), де виступав як прихильник унії катол. та правосл. церков, укладеної 1439. 1440 повернувся до Києва, де отримав від місц. кн. Олелька Володимировича підтвердження прав, якими користувалися на тер. митрополичої єпархії його попередники. Навесні 1441 прибув до Москви з дружнім посланням від папи Євгенія IV. Невдовзі восени 1441 змушений був тікати з Москви в Литву, згодом в Рим (через неприйняття вел. кн. моск. Василієм II Васильовичем унії та визнання київ. кн. Олельком 1451 моск. митрополита Йони), де отримав від рим. папи єпархію, а 1458 – сан константиноп. патріарха (на той час номінальний).

Біографію І. в пізнішій літ. традиції перекручено: його перетворено не лише на вигнанця, а й на мученика, вбитого на Русі (за однією з легенд його нібито втопили в Дніпрі).

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Бучинський Б. Студії з історії церковної унії: I. Ісидорова унія. "ЗНТШ", 1908, т. 85, 86
  2. Пирлинг О. Россия и папский престол, кн. 1. Русский и Флорентийский соборник. М., 1912
  3. Рамм Б.Я. Папство и Русь в X–XV вв. М.–Л., 1959
  4. Ваврик М. Кардинал Ісидор. В кн.: Матеріяли до історії української церкви. Мюнхен–Рим–Париж, 1969: (Наукові записки УВУ 1969, т. 9–10)
  5. Лурье Я.С. Исидор. В кн.: Словарь книжников и книжности Древней Руси, вып. 2, ч. 1. Л., 1988
  6. Пелешенко Ю. Київський митрополит Ісидор і доля Флорентійської унії в Україні. "Київська старовина", 2000, № 2.

Посилання:
  • ФЛОРЕНТІЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1439
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬ
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • ОЛЕЛЬКО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЙОНА

  • Пов'язані терміни:
  • БОТЕРО ДЖОВАННІ
  • ДРЕВНЯЯ РОССИЙСКАЯ ВИВЛИОФИКА
  • ФЛОРЕНТІЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ 1439
  • КАРДИНАЛ
  • КИЇВСЬКІ ІЄРАРХИ, ЗАГАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК КИЇВСЬКИХ ЄПИСКОПІВ, АРХІЄПИСКОПІВ, МИТРОПОЛИТІВ І ПАТРІАРХІВ
  • МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
  • ОЛЕЛЬКО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • СТАТУТИ ЦЕРКОВНІ
  • ВАТИКАН
  • ЙОНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)