ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ivano_Frank_obl (останній перегляд: 19.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ (до 1962 – Станіславська область) – адм.-тер. одиниця України. Утворена 4 груд. 1939. Розташов. на зх. України, в Прикарпатті та Укр. Карпатах. Межує на зх. та пн. з Львівською областю, на пн. сх. – з Тернопільською областю, на пд. сх. – з Чернівецькою областю, на пд. зх. – із Закарпатською областю, на пд. – держ. кордон з Румунією. Тер. – 13,9 тис. км² (2,3 % від тер. України).

За станом на 1 січ. 2004 чисельність нас. – 1397,8 тис. осіб, міськ. нас. – 42,2 %. Центр – м. Івано-Франківськ. В області – 14 р-нів, 15 міст, 24 с-ща міськ. типу, 476 сільс. рад, 765 сільс. населених пунктів. Нац. склад нас. – українці (97,5 %), росіяни (1,8 %, переважно в містах Івано-Франківськ, Коломия і Калуш), поляки й білоруси. Статус істор. населених місць мають міста: Івано-Франківськ, Болехів, Бурштин, Галич (разом із селами Крилос і Шевченкове), Городенка, Долина, Калуш, Коломия, Косів, Надвірна, Рогатин, Снятин, Тисмениця, Тлумач та с-ща міськ. типу: Більшівці, Богородчани, Букачівці, Войнилів, Ворохта, Гвіздець, Делятин, Заболотів, Кути, Обертин, Отинія, Рожнятів і Солотвин.

За характером рельєфу І.-Ф.о. поділяється на 3 частини. На пн. – Подільська височина (до 430 м), уздовж правобережжя Дністра простягається Передкарпатське низькогір'я. Майже половину тер. області займають Українські Карпати (на межі із Закарп. обл. найвища вершина України – г. Говерла, 2061 м). Осн. корисні копалини: нафта, природний газ, озокерит, сірка, кам'яна та калійна солі тощо. Клімат помірно континентальний, вологий, з прохолодним літом і м'якою зимою. Річки області (8286, переважно довжиною до 10 км кожна) належать до басейнів Дністра (довжина в межах області понад 200 км) і Прута (прит. Дунаю на пд. сх. області). Відносно ін. областей в І.-Ф.о. найбільші площі, зайняті лісами: на рівнині та передгір'ї – до 30 %, у горах – до 60 %.

Тер. І.-Ф.о. заселена з періоду палеоліту пізнього, в серед. 2 тис. до н. е. тут жили племена комарівської к-ри (див. Тишнецько-комарівська культура). В 10–11 ст. – у складі Київської Русі, з кін. 11 ст. входила до складу Звенигородського князівства. В серед. 12 ст. тут утворилося Галицьке князівство, а з 1199 ця тер. входила до Галицько-Волинського князівства та Галицько-Волин. д-ви. Від 40-х рр. 14 ст. – під владою Корони Польської. В складі Галицької землі більша ч. тер. І.-Ф.о. входила до Руського воєводства. Нас. краю брало участь у Мухи повстанні 1490–1492, в національній революції 1648–1676, тут відбулося Покутське повстання 1648. У 18 ст. в краї діяли загони опришків на чолі з О.Довбушем. Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) – під владою Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). Станіславська округа входила до коронного краю Галичина і Володимирія (див. Королівство Галіції і Лодомерії); 1867 запроваджено повітовий поділ (див. Повіт). Після розпаду Австро-Угорщини (1918) тер. І.-Ф.о. – у складі Західноукраїнської Народної Республіки, в черв. 1919 була окупована Польщею. Під час походу Червоної армії (див. Радянська армія) на Польщу (див. Польсько-радянська війна 1920) 15 лип. 1920 було проголошено Галицьку Соціалістичну Радянську Республіку (існувала до 21 верес. 1920). За Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею 1921 тер. І.-Ф.о. відійшла до Польщі, в складі якої існувало Станіславське воєводство. У верес. 1939 возз'єднано з ін. укр. землями в складі УРСР. На 1941 в області налічувалося 36 р-нів. Кількість р-нів не раз змінювалася (1946 – 36, 1960 – 26, 1963 – 6, 1966 – 12, від 1969 – 14).

Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 окупована гітлерівцями від лип. 1941 до 4 жовт. 1944, входила до складу Генеральної губернії. В роки окупації діяли військові формування Української повстанської армії, партизан. загони С.Ковпака (див. Карпатський рейд партизанського з'єднання С.Ковпака 1943). Після вигнання гітлерівців боротьба військ. загонів Організації українських націоналістів та УПА з військами НКВС–МВС та відділами НКГБ–МГБ СРСР на тер. області продовжувалася до поч. 1950-х рр.

І.-Ф.о. належить до найменш урбанізованих областей України; крім Івано-Франківська, тільки м. Коломия має нас. більше 50 тис. осіб. Економіка області характеризується розвитком галузей пром-сті, що базуються на місц. мінеральних і лісових ресурсах. Осн. ч. пром. потенціалу області сконцентрована в Івано-Франківському та Калусько-Долинському пром. вузлах. Провідні галузі пром-сті – електроенергетична, нафтогазова, хім. В області діє Бурштинська ДРЕС (держ. районна електростанція) – найбільша в Зх. Україні. Розвинутий рекреаційний комплекс із культ.-туристичним центром у м. Яремча.

В області народилися: Г.Височан, О.Довбуш, Настя Лісовська (див. Роксолана), письменники В.Стефаник, Марко Черемшина, Лесь Мартович, П.Козланюк, Мирослав Ірчан, художник, поет, мистецтвознавець С.Гординський, графік В.Касіян, С.Бандера, Президент УНР на еміграції М.Плав'юк, поет Д.Павличко, вчений-бібліограф Б.Ясинський, оперна співачка М.Стеф'юк.

Основні архіт. пам'ятки: парафіяльний костел (1672–1703), кафедральний Свято-Воскресенський собор (1753–63, обидва в Івано-Франківську), руїни замку 14–17 ст. та рештки Свято-Успенського собору (1157) (обидва в Галичі), церква Різдва (18 ст., смт Ворохта), церква Благовіщення (1587, Коломия), Василівська каплиця (1500, с. Крилос Галицького р-ну), Манявський скит (заснований 1611, с. Манява Богородчанського р-ну), церква Різдва Пресвятої Богородиці (14–15 ст., Рогатин), ратуша (1861, Снятин), Свято-Пантелеймонівська церква (12–13 ст., с. Шевченкове Галицького р-ну); музеї: Івано-Франківський краєзнавчий музей, Музей нар. мист-ва Гуцульщини і Покуття (1902, Коломия), Літ.-меморіальний музей І.Франка (1953, с. Криворівня Верховинського р-ну).

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Івано-Франківська область. К., 1971
  2. Пушик С.Г. Івано-Франківщина. К., 1984
  3. Все про Україну, т. 1–2. К., 1998
  4. Фіголь М. Історія Галича. Львів–Галич, 2000.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БАНДЕРА СТЕПАН АНДРІЙОВИЧ
  • БОГОРОДЧАНИ
  • БОЛЕХІВ
  • БУКАЧІВЦІ
  • БУРШТИН
  • ЧЕРЕМШИНА МАРКО
  • ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДЕЛЯТИН
  • ДОЛИНА
  • ДОВБУШ ОЛЕКСА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГАЛИЧ
  • ГАЛИЦЬКА ЗЕМЛЯ
  • ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАЛИЦЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ
  • ГОРДИНСЬКИЙ СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВОВИЧ
  • ГОРОДЕНКА
  • ГВІЗДЕЦЬ
  • ІРЧАН МИРОСЛАВ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КАЛУШ
  • КАРПАТСЬКИЙ РЕЙД СУМСЬКОГО ПАРТИЗАНСЬКОГО З'ЄДНАННЯ ПІД КОМАНДУВАННЯМ С.КОВПАКА 1943
  • КАСІЯН ВАСИЛЬ ІЛЛІЧ
  • КОЛОМИЯ
  • КОРОЛІВСТВО ҐАЛІЦІЇ І ЛОДОМЕРІЇ
  • КОРОНА, КРОНА
  • КОСІВ
  • КОВПАК СИДІР АРТЕМОВИЧ
  • КОЗЛАНЮК ПЕТРО СТЕПАНОВИЧ
  • КРИЛОС
  • КУТИ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МАНЯВСЬКИЙ СКИТ
  • МАРТОВИЧ ЛЕСЬ
  • МУХИ ПОВСТАННЯ 1490–1492
  • НАДВІРНА
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ОБЕРТИН
  • ОПРИШКИ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ОТИНІЯ
  • ПАЛЕОЛІТ ПІЗНІЙ
  • ПАВЛИЧКО ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПЛАВ'ЮК МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОКУТСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1648
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920
  • ПОВІТ
  • ПРИКАРПАТТЯ
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • РОГАТИН
  • РОКСОЛАНА
  • РОЖНЯТІВ
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921, РИЗЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР МІЖ РСФРР, БІЛОРУСЬКОЮ СРР І УСРР ТА ПОЛЬЩЕЮ 1921
  • СНІТИН (СНЯТИН), МІСТО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОЛОТВИН, СМТ ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТЕФАНИК ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТЛУМАЧ, МІСТО ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТИШНЕЦЬКО-КОМАРІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ТИСМЕНИЦЯ, МІСТО
  • УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВОЙНИЛІВ
  • ВОРОХТА
  • ВИСОЧАН ГНАТ
  • ЯРЕМЧЕ
  • ЗАБОЛОТІВ
  • ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)
  • ЗВЕНИГОРОДСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДРОГОБИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЄВРОРЕГІОН
  • ЄЗУПІЛЬ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГУЦУЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1920
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КАЛУШ
  • КОЛОМИЯ
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОСІВ
  • КРИЛОС
  • КУТИ
  • КИТАЙЦІ В УКРАЇНІ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • НАДВІРНА
  • ОБЕРТИН
  • ОПІЛЛЯ
  • ОТИНІЯ
  • ПЕЧЕНІЖИН
  • ПОКУТТЯ, ПОКУТЄ
  • ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
  • РОГАТИН
  • РОЖНЯТІВ
  • СНЯТИН, МІСТО ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОЛОТВИН, СМТ ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАНІСЛАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТЛУМАЧ, МІСТО ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТИСМЕНИЦЯ, МІСТО
  • ЯРОСЛАВ МІСТО
  • ЗАБОЛОТІВ
  • ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЗАХІДНА УКРАЇНА, ЯК ТЕРМІН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)