Бібліографічне посилання: Мовчан О.М. ІВАНОВ Андрій Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ivanov_A (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІВАНОВ Андрій Васильович (28 (16).10.1888–1927) – парт. та держ. діяч. Н. в с. Кукшево (нині село Костромської обл., РФ). З 1905 – у революц. русі. Від 1906 – чл. РСДРП(б)–ВКП(б). Від 1916 – у Києві, очолював більшовицьку групу з-ду "Арсенал". У жовт. 1917 – січ. 1918 входив до київ. к-ту РСДРП(б), виконкому Київ. ради робітн. депутатів, Київ. революц. к-ту, правління профспілки металістів, центр. ради заводського к-ту з-ду "Арсенал". Один із організаторів повстань проти Української Центральної Ради, учасник встановлення рад. влади в Україні. В берез.–квіт. 1918 – нар. секретар внутр. справ у Народному секретаріаті. В трав.–лип. 1918 – уповноважений ЦК РКП(б) у Курську (нині місто в РФ) у справі постачання зброї й більшовицької літ. орг-ціям РКП(б) в Україні, з лип. 1918 – чл. Всеукраїнського центрального військово-революційного комітету. В лют. 1919 повернувся до Києва, обирався товаришем (заст.) голови Київ. губернського виконкому, в серп. – головою Київ. к-ту оборони, а в груд. – головою Київ. губернського ревкому. З 1920 – на рад. роботі, очолював Київ., Кременчуцький, Харків. і Одес. губернські виконкоми. Обирався чл. політбюро ЦК КП(б)У (груд. 1921 – жовт. 1922) і чл. ЦК КП(б)У (1919, 1925), чл. ВУЦВК (груд. 1917–1927) і ЦВК СРСР (трав. 1925 – жовт. 1927). Останні роки життя провів у Москві, де обіймав низку відповідальних посад.