ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІВАНИС ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Ковальчук О.О. ІВАНИС Василь Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ivanys_V (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІВАНИС ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ

ІВАНИС Василь Миколайович (псевд. – О.Болотенко; 03.04. 1888–28.09.1974) – економіст, інженер-технолог, історик, педагог, політ. та громад. діяч Кубані. Дійсний чл. Наукового товариства імені Шевченка, чл. Українського історичного товариства, Української вільної академії наук. Н. в станиці Настасівська Кубанської обл. (нині Краснодарського краю, РФ). Початкову освіту здобув 1896–1904, коли проживав у кубанських станицях Настасівська, Полтавська, Слав'янська (нині м. Слав'янськ-на-Кубані; обидва в Краснодарському краї, РФ), які були заселені переважно українцями, середньотех. – 1904–08 у школі в Ростові-на-Дону (нині місто в РФ). Продовжив навчання спочатку в Моск. комерційному ін-ті, 1911–15 – у Новочеркаському політех. ін-ті. В роки Першої світової війни 1915 відвідував прискорені курси в Михайлівській артилер. шк. в Петрограді (нині м. Санкт-Петербург), після закінчення яких був командирований офіцером на Кавказ. фронт. Невдовзі направлений на військ. з-д на Донщині, де працював інженером. 1918–20 – чл. Кубанських рад, міністр торгівлі і пром-сті, прем'єр Кубанського уряду. 1920–48 – на еміграції в Чехословаччині, Польщі, Німеччині. Від 1927 – проф. Української господарської академії в Подєбрадах, від 1932 – проф. Українського технічно-господарського інституту в Німеччині. Одночасно впродовж восьми років головував у Союзі інженерів емігрантів та був гол. ред. час. "Український інженер", що виходив у Празі (Чехословаччина). Співпрацював з Українським науковим інститутом у Варшаві, який видав дві його монографії. Від 1948 – проживав у Канаді. Викладав у вищих навч. закладах, був інспектором укр. шкіл у Сх. Канаді, співпрацював із різними наук. і громад. орг-ціями, займався наук. роботою. Заст. голови НТШ в Канаді.

Осн. тв.: "Енергетичне господарство України і Північного Кавказу" (1934), "Промисловість України й Північного Кавказу" (1938), "Симон Петлюра – Президент України", "Імперіалізм Московщини, Росії та Совєтського Союзу" (обидва – 1952), "До проблеми Кавказу" (1960), "Боротьба Кубані за незалежність" (1968), "Стежками життя. Спогади в 5-ти кн. 1958–1962".

П. у м. Торонто (Канада).

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Биковський Л. Василь Іванис. Стежками життя. Спогади, кн. 1–5. Буенос-Айрес – Новий Ульм. 1958–1962. "Український історик", 1967, № 3–4
  2. Марунчак М. Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпеґ, 1986
  3. Його ж. Історія українців Канади, т. 2. Вінніпеґ, 1991
  4. Польовий Р. Кубанська Україна. К., 2002.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • КУБАНЬ
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА У ПОЛЬЩІ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ У ПОДЕБРАДАХ
  • УКРАЇНСЬКА ВІЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК (США)
  • УКРАЇНСЬКЕ ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО (ВИНАР)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ТЕХНІЧНО-ГОСПОДАРСЬКИЙ ІНСТИТУТ
  • УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ В ВАРШАВІ

  • Пов'язані терміни:
  • КУБАНСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО (ККВ)
  • МОСЕНДЗ ЛЕОНІД МАРКОВИЧ
  • РУДИЧІВ ІВАН ОПАНАСОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)