ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІЗЮМСЬКИЙ ШЛЯХ

  Бібліографічне посилання: Панашенко В.В. ІЗЮМСЬКИЙ ШЛЯХ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Izjumsky_shljakh (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІЗЮМСЬКИЙ ШЛЯХ

ІЗЮМСЬКИЙ ШЛЯХ, Ізюмська сакма (татар. сукмак – "дорога, стежка") – одне із відгалужень Муравського шляху, яким татар. й ногайські орди здійснювали грабіжницькі напади на укр. та рос. землі в 16–18 ст. І.ш. починався від верхів'я р. Оріль (прит. Дніпра), пролягав Харківщиною, біля м. Ізюм на Ізюмському броді перетинав р. Сіверський Донець (прит. Дону), прямував правобережжям уздовж р. Оскіл (прит. Сіверського Дінця) і в межиріччі Псла, Ворскли (обидві – притоки Дніпра), Сіверського Дінця й Осколу знову з'єднувався з Муравським шляхом. Після спорудження воєнно-оборонної системи порубіжних укріплень – Бєлгородської оборонної лінії (1635–58) та Ізюмської оборонної лінії (1679–80) – татар. й ногайські орди втратили свій інтерес до Ізюмського шляху.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Эварницкий. Вольности запорожских казаков. СПб., 1898
  2. Слюсарський А.Г. Слобідська Україна. Історичний нарис XVII–XVIII ст. Х., 1954.

Посилання:
  • БЄЛГОРОДСЬКА ОБОРОННА ЛІНІЯ 16-17 СТ.
  • ІЗЮМ
  • ІЗЮМСЬКА ОБОРОННА ЛІНІЯ
  • МУРАВСЬКИЙ ШЛЯХ

  • Пов'язані терміни:
  • БЄЛГОРОДСЬКА ОБОРОННА ЛІНІЯ 16-17 СТ.
  • ЛОСИЦЬКА ДОРОГА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)