ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

  Бібліографічне посилання: Толстоухов А.В. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=KMU (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, Уряд України – вищий орган у системі органів виконавчої влади, що здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, ін. центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим і місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює їхню діяльність. Сфера компетенції КМ поширюється на забезпечення держ. суверенітету і екон. самостійності України, здійснення внутр. та зовн. політики д-ви; забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сфері праці та зайнятості нас., соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; розроблення та виконання загальнодерж. програм екон., наук.-тех., соціального і культурного розвитку країни; забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності; розроблення проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення його виконання після затвердження ВР; здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки країни, громадського порядку, ведення боротьби зі злочинністю; організацію та забезпечення провадження зовнішньоекон. діяльності України, митної справи; спрямування і координацію роботи органів виконавчої влади.

У цій правовій площині КМ видає обов'язкові до виконання акти – постанови і розпорядження, які підписує Прем'єр-міністр України.

Становлення структури та зміни в організації діяльності КМ відбувалися у процесі розбудови незалежної Укр. д-ви.

У рад. період діяла РМ УРСР (від берез. 1946) – найвищий виконавчий і розпорядчий орган держ. влади, республіканський орган у комуністично-рад. системі управління СРСР (див. Комуністично-радянська система влади в СРСР). Після прийняття ВР 16 лип. 1990 Декларації про державний суверенітет України повноваження республіканського уряду значно розширилися. У квітні 1991 РМ УРСР перетворено на КМ. Уряд продовжив функціонувати відповідно до Конституції Української РСР 1978 (з наступними змінами і доповненнями), Закону УРСР від 13 трав. 1991 "Про перелік міністерств та інші центральні органи державного управління Української РСР", постанов ВР УРСР від 18 квітня 1991 "Про структуру державного управління Української РСР" та від 13 травня 1991 "Про порядок введення в дію Закону Української РСР “Про перелік міністерств та інші центральні органи державного управління Української РСР”".

Відповідно до змін, внесених до Конституції УРСР у травні 1991, Уряд України визначено як найвищий орган державного управління УРСР.

На такій правовій основі Уряд функціонував до прийняття 28 черв. 1996 Конституції України 1996, яка встановила, що КМ є вищим органом у системі органів виконавчої влади, відповідальним перед Президентом України, підконтрольним і підзвітним ВР, і що до його складу входять Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри. Прем'єр-міністр призначався Президентом України за згодою ВР. Персональний склад КМ призначався Президентом України за поданням Прем'єр-міністра. КМ складав свої повноваження перед новообраним Президентом України. ВР могла розглянути питання про відповідальність КМ та прийняти резолюцію недовіри до КМ, наслідком чого була його відставка. Рішення про відставку КМ міг прийняти також Президент України.

Встановлені Конституцією України засади діяльності КМ потребували подальшого розвитку, зокрема законодавчого визначення організації, повноважень та порядку діяльності Уряду. В умовах відсутності відповідної законодавчої бази Уряд до 2000 майже не діяв як колегіальний орган, підготовка та впровадження актів КМ базувалися здебільшого на рад. правовій системі. У черв. 2000 затверджено Тимчасовий регламент КМ, яким було встановлено порядок організації його діяльності на період до набрання чинності Законом України "Про Кабінет Міністрів України". Проте напружена політична ситуація в країні і, як наслідок, масові публічні виступи громадян під час президентських виборів 2004 внесли зміни в перебіг подій.

8 груд. 2004 ВР прийняла Закон України "Про внесення змін до Конституції України", який набрав чинності з 1 січ. 2006. Цей закон по-новому перерозподілив повноваження Президента України, ВР й Уряду у сфері виконавчої влади, зокрема щодо формування складу КМ. Згідно з цим законом, до складу КМ входять: Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри (без обмеження кількості), міністри. Прем'єр-міністр, міністр оборони та міністр закордонних справ, а також Голова Служби безпеки призначаються ВР за поданням Президента України. Ін. члени КМ, а також голова Антимонопольного комітету, голова Державного комітету телебачення та радіомовлення, голова Фонду державного майна призначаються ВР за поданням Прем'єр-міністра. Пропозиції щодо кандидатур на посади членів КМ вносить Президентові України та Прем'єр-міністрові коаліція депутатських фракцій у ВР. Всі ін. керівники центральних органів виконавчої влади призначаються КМ за поданням Прем'єр-міністра.

На цих засадах у серп. 2006 було проведено формування Уряду на чолі з В.Януковичем.

Згідно з конституційними змінами, до повноважень КМ перейшли повноваження з утворення, реорганізації та ліквідації міністерств, ін. центр. органів виконавчої влади, які до цього здійснював Президент України.

На відміну від раніше наданого Президентові України права скасовувати акти Уряду відтепер Президент України може зупиняти дію таких актів з мотивів невідповідності їх Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності. Разом з тим за Президентом України збережено право скасовувати акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

По-іншому нині відбувається складення повноважень Уряду – перед новообраною ВР. Прем'єр-міністр, ін. члени КМ мають право заявити ВР про свою відставку. Відставка Прем'єр-міністра або прийняття ВР резолюції недовіри КМ мають наслідком відставку всього складу КМ. У таких випадках ВР здійснює формування нового складу КМ у строки і в порядку, визначені Конституцією. КМ, який склав повноваження перед новообраною ВР або відставку якого прийнято ВР, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого КМ.

21 груд. 2006 ВР прийняла Закон України "Про Кабінет Міністрів України", який після подолання вето Президента України набрав чинності у лют. 2007. Цей закон визначає основні завдання, принципи та правові засади діяльності КМ, склад та порядок його формування, повноваження у відносинах з ін. держ. органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, статус та повноваження членів КМ.

Згідно з цим законом, КМ є колегіальним органом, який приймає рішення після обговорення питань на своїх засіданнях. Прем'єр-міністр керує роботою КМ, спрямовує його діяльність на забезпечення проведення внутр. і зовн. політики д-ви, виконання Програми діяльності КМ, здійснення ін. покладених на нього повноважень, формує порядок денний засідання КМ, скликає засідання КМ та головує на них, виконує ін. повноваження, передбачені Конституцією та законами України. Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри забезпечують виконання Програми діяльності КМ у відповідних напрямах діяльності, координують роботу міністерств, спрямовують, координують та контролюють діяльність ін. центральних органів виконавчої влади, що належать до їхньої сфери спрямування і координації, очолюють відповідні урядові комітети, забезпечують підготовку питань для розгляду на засіданнях КМ, здійснюють ін. передбачені законами повноваження. Міністри України забезпечують виконання Програми діяльності КМ, формування та реалізацію державної політики у відповідній сфері, здійснюють керівництво міністерствами (крім міністрів, які не очолюють міністерства) та на виконання вимог законодавства визначають у межах наданих повноважень політичні пріоритети, стратегічні напрями роботи міністерств і шляхи досягнення поставленої мети, спрямовують та координують діяльність центр. органів виконавчої влади, що належать до їхньої сфери спрямування і координації, здійснюють ін. передбачені законами повноваження.

Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності КМ здійснює Секретаріат КМ, який очолює міністр КМ.

18 лип. 2007 відповідно до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" затверджено Регламент КМ України, яким встановлено порядок організації діяльності КМ, пов'язаної з реалізацією його повноважень. Зокрема, Регламентом встановлено порядок підготовки і проведення засідань КМ, визначено, що на засіданнях розглядаються: концептуальні засади реалізації держ. політики; питання, що потребують нормативно-правового врегулювання актами КМ; питання організаційно-розпорядчого характеру (в тому числі кадрові, нагородження відзнаками КМ); законодавчі ініціативи Уряду; проекти актів Президента України; проекти урядових заяв, декларацій, директив, листів, звернень і меморандумів, а також заслуховуються звіти (інформація) керівників органів виконавчої влади про виконання ними своїх повноважень та з окремих питань діяльності відповідних органів.

Засідання КМ, що проводяться в основному щосереди, скликаються Прем'єр-міністром. Крім того, Прем'єр-міністр може прийняти рішення про скликання позачергового засідання. Засідання КМ вважається правомочним, якщо на ньому присутні більш як половина його посадового складу. Члени КМ беруть участь у засіданні особисто. Пропозиції Прем'єр-міністрові щодо порядку денного засідання готує Секретаріат КМ на підставі внесених та підготовлених в установленому порядку матеріалів. Схвалений Прем'єр-міністром порядок денний засідання розміщується на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади не пізніше ніж за 24 години до початку засідання.

На засіданнях КМ головує Прем'єр-міністр, а за його відсутності – Перший віце-прем'єр-міністр. Про участь Президента України та/або Голови ВР головуючий інформує на початку засідання. У засіданні можуть брати участь народні депутати України, Генеральний прокурор України або його заступник, Уповноважений ВР з прав людини, Голова Національного банку або його заступник, Голова Антимонопольного комітету, а також в установленому порядку –представник Президента України у КМ. КМ за пропозиціями його членів визначає ін. осіб, які беруть участь у засіданнях Уряду з правом дорадчого голосу (постійні учасники). На засідання можуть запрошуватися у разі потреби посадові особи, яких стосується обговорюване питання.

Порядок денний засідання затверджує КМ. З питань, передбачених порядком денним, доповідають на засіданні члени Уряду, за пропозиціями яких можуть доповідати з окремих питань керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу КМ, або ін. посадові особи. З питань заслуховування звітів (інформації) доповідають керівники органів виконавчої влади.

Рішення КМ приймаються шляхом голосування більшістю голосів його посадового складу. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос Прем'єр-міністра. Головуючий на засіданні на підставі результатів обговорення та голосування оголошує про прийняте рішення. За результатами обговорення питань на засіданні може бути прийнято рішення про надання окремих доручень центральним і місцевим органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

У період між засіданнями КМ у випадках, передбачених Законом України "Про Кабінет Міністрів України", за рішенням Прем'єр-міністра може бути застосована процедура прийняття розпорядження КМ шляхом опитування членів Уряду. Проект такого розпорядження надсилається всім членам Уряду. Розпорядження вважається прийнятим з моменту його підписання Прем'єр-міністром.

Важливу роль у функціонуванні КМ відіграють урядові комітети – робочі колегіальні органи, утворені для забезпечення ефективної реалізації його повноважень, координації дій органів виконавчої влади, попереднього розгляду проектів нормативно-правових актів, концепцій, стратегій, основних напрямів реалізації держ. політики, ін. документів, що подаються на розгляд Уряду. Перелік урядових комітетів та їх посадовий склад затверджує КМ за поданням Прем'єр-міністра. Засідання урядового комітету проводяться щотижня за графіком, затвердженим Прем'єр-міністром. Рішення приймаються більшістю голосів його посадового складу.

Регламентом КМ встановлено також порядок підготовки проектів актів КМ, ін. документів, що вносяться на розгляд Уряду, організації виконання актів законодавства, а також порядок реалізації повноважень КМ у відносинах з ін. органами держ. влади, Президентом України, органами місцевого самоврядування та громадськістю.

Від часу прийняття Декларації про державний суверенітет України склад КМ України змінювався 15 разів:

Уряд на чолі з Прем'єр-міністром В.Масолом (28 черв. – 23 жовт. 1990) і в. о. Прем'єр-міністра В.Фокіним (23 жовт. 1990 – 18 квіт. 1991);

Уряд на чолі з Прем'єр-міністром В.Фокіним (18 квіт. 1991 – 1 жовт. 1992) і в. о. Прем'єр-міністра В.Симоненком (2 – 12 жовт. 1992);

Уряд на чолі з Прем'єр-міністром Л.Кучмою (13 жовт. 1992 – 21 верес. 1993);

Уряд під керівництвом в. о. Прем'єр-міністра Ю.Звягільського (22 верес. 1993 – 16 черв. 1994);

Уряд на чолі з Прем'єр-міністром В.Масолом (16 черв. 1994 – 4 квіт. 1995) і в. о. Прем'єр-міністра Є.Марчуком (3 берез. – 8 черв. 1995);

Уряд на чолі з Прем'єр-міністром Є.Марчуком (8 черв. 1995 – 27 трав. 1996);

Уряд на чолі з Прем'єр-міністром П.Лазаренком (28 трав. – 5 лип. 1996);

Уряд на чолі з Прем'єр-міністром П.Лазаренком (11 лип. 1996 – 2 лип 1997) і в. о. Прем'єр-міністра В.Дурдинцем (2 – 16 лип. 1997);

Уряд на чолі з Прем'єр-міністром В.Пустовойтенком (16 лип. 1997 – 22 груд. 1999);

Уряд на чолі з Прем'єр-міністром В.Ющенком (22 груд. 1999 – 29 трав. 2001);

Уряд на чолі з Прем'єр-міністром А.Кінахом (29 трав. 2001 – 16 листоп. 2002);

Уряд на чолі з Прем'єр-міністром В.Януковичем (21 листоп. 2002 – 5 січ. 2005) і в. о. Прем'єр-міністра М.Азаровим (5 – 24 січ. 2005);

Уряд на чолі з Прем'єр-міністром Ю.Тимошенко (в. о. Прем'єр-міністра з 24 січ. по 4 лют. 2005 – 8 верес. 2005);

Уряд на чолі з Прем'єр-міністром Ю.Єхануровим (в. о. Прем'єр-міністра з 8 по 22 верес. 2005 – 4 серп. 2006);

Уряд на чолі з Прем'єр-міністром В.Януковичем (від 4 серп. 2006).

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Конституція України, прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 р.
  2. Закон України від 8 грудня 2004 р. № 2222 "Про внесення змін до Конституції України"
  3. Закон України від 21 грудня 2006 р. № 514 "Про Кабінет Міністрів України"
  4. Регламент Кабінету Міністрів України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950
  5. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України (http://www.kmu.gov.ua).

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АЗАРОВ М.
  • ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ 1990
  • ДУРДИНЕЦЬ В.
  • ЄХАНУРОВ ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ФОКІН ВІТОЛЬД ПАВЛОВИЧ
  • КІНАХ АНАТОЛІЙ КИРИЛОВИЧ
  • КОМПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СРСР: ТВОРЕННЯ, ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ, КРАХ
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1978 (ПІСЛЯ ВНЕСЕНИХ 1991 ДО ТЕКСТУ КОНСТИТУЦІЇ ЗМІН – КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ)
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
  • КУЧМА ЛЕОНІД ДАНИЛОВИЧ
  • ЛАЗАРЕНКО ПАВЛО ІВАНОВИЧ
  • МАРЧУК ЄВГЕН КИРИЛОВИЧ
  • МАСОЛ ВІТАЛІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • ПУСТОВОЙТЕНКО ВАЛЕРІЙ ПАВЛОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СИМОНЕНКО ВАЛЕНТИН
  • ТИМОШЕНКО ЮЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
  • ЯНУКОВИЧ ВІКТОР ФЕДОРОВИЧ
  • ЮЩЕНКО ВІКТОР АНДРІЙОВИЧ
  • ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ ЮХИМ ЛЕОНІДОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЄДИНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР (ЄЕП)
  • НАЦІОНАЛЬНА КНИГА ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ 1932–1933 РОКІВ В УКРАЇНІ
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996
  • КИЇВ
  • МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖІНОЧА ГРОМАДА
  • ПАРЛАМЕНТ
  • ПОЧЕСНІ ЗВАННЯ УКРАЇНИ
  • ПОМАРАНЧЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 2004
  • ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
  • ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
  • ПРИВАТИЗАЦІЯ
  • РАДА МІНІСТРІВ УРСР
  • РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ
  • СВІТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ (СОТ)
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ І УПРАВЛІННЯ УКРАНИ
  • УКРДЕРЖАРХІВ
  • ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
  • ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ УКРАЇНИ 2004


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)