ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАБАЛА

  Бібліографічне посилання: Смолянюк В.Ф. КАБАЛА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kabala (останній перегляд: 19.08.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАБАЛА

КАБАЛА (араб. kabāla – угода, зобов'язання) – юрид. документи – т. зв. кабальні грамоти, якими в Російській державі, починаючи з 14 ст., оформляли боргові зобов'язання. Поширення на укр. землях терміна "кабала", як і правових відносин, що ним іменувалися, було пов'язане з підпорядкуванням українського життя нормам російського законодавства. Однак ні сам термін, ні відповідні правовідносини тут не прижилися. Існували такі види кабальних грамот: позикові (ними оформлялися безвідсоткові або відсоткові позики); заставні (для позик під заставу нерухомого майна); служилі (для позичальників, які брали на себе зобов'язання своєю працею відшкодувати суму позики та відсотки на неї); викупні (ними оформлялися купівля-продаж нерухомості разом з кабальним холопом). Усі ці угоди реєструвалися в кабальних книгах.

Прошарок кабальних холопів виник у Великому князівстві Московському бл. серед. 15 ст. й існував майже до кін. 17 ст. Кабальними холопами вважалися боржники, які зобов'язувалися до повної виплати боргу працювати в госп-ві кредитора. Практикувалися два типи холопської залежності – ділова і служила. Ділові холопи використовувались як дворова челядь і с.-г. працівники, служилі – як приказні люди і військ. слуги (вони наділялися землею та вели власне г-во). Юрид. права і обов'язки кабальних холопів регулювалися спец. указами та ін. актами. Кабальних холопів можна було продавати, успадковувати, віддавати в посаг тощо. Діти, народжені під час перебування їхніх батьків у кабальній холопській залежності, також вважалися кабальними людьми. З юрид. боку єдина відмінність кабального холопства від холопства ін. видів полягала (до указу царя Федора Івановича від 1 лют. 1597) в можливості припинення холопської залежності шляхом дострокової виплати боргу. Для переважної більшості кабальних холопів на ділі це означало перехід із власної ініціативи від одного кредитора до іншого, який і надавав необхідну для виплати боргу суму.

У серед. 16 ст. набула поширення практика виплати боргу за ін. позичальника – кабального холопа без участі самого позичальника, у зв'язку з цим Судебник 1550 встановив щодо таких дій певні обмеження, зокрема, заборонив кабалити боярських дітей віком до 15 років. Указом від 1 лют. 1597 запроваджено довічну службу приказних і військ. слуг, що унеможливлювало припинення служби цими кабальними холопами після сплати свого боргу, однак після смерті кредитора такі кабальні холопи і члени їхніх сімей отримували волю без сплати боргу.

У 17 ст. (починаючи з 2-ї пол. цього століття, частина укр. земель адміністративно належала до Рос. д-ви, однак кабальних холопів на укр. землях не було) практикувалося кабалення шляхом надання в борг землі та засобів вир-ва на умовах виконання позичальником оброку і панщини. Такі оборудки стимулювалися тим, що кабальні холопи не виконували держ. повинностей. Але запровадження податної реформи 1679–81, згідно з якою податком обкладалося кожне подвірне г-во, призвело до юрид. ототожнення холопів, які вели самостійне г-во, з кріпосним селянством. Повне злиття всіх розрядів холопства з кріпаками відбулося внаслідок запровадження 1724 подушного податку (див. Подушне).

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Лаппо-Данилевский А.С. Служилые кабалы позднейшего типа. М., 1909
  2. Греков Б.Д. Крестьяне на Руси с древнейших времен до XVII в., кн. 1–2. М., 1952–54
  3. Ключевский В.О. Сочинения, т. 7. М., 1959
  4. Панеях В.М. Из истории кабального холопства в XVI в. В кн.: Вопросы экономики и классовых отношений в Русском государстве XII–XVII вв. М.–Л., 1960
  5. Черепнин Л.В. Образование Русского централизованного государства в XIV–XV вв. М., 1960.

Посилання:
  • ЧЕЛЯДЬ (РАБИ)
  • ХОЛОПИ
  • ОБРОК
  • ПАНЩИНА
  • ПОДУШНЕ
  • СЕЛЯНСТВО
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ

  • Пов'язані терміни:
  • ТЕОЛОГІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)