ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАЛМАНОВИЧ МОЙСЕЙ ЙОСИПОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Єфіменко Г.Г. КАЛМАНОВИЧ Мойсей Йосипович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kalmanovych_M (останній перегляд: 20.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАЛМАНОВИЧ МОЙСЕЙ ЙОСИПОВИЧ

КАЛМАНОВИЧ Мойсей Йосипович (1888–27.11.1937)– держ. діяч доби УСРР та СРСР. Н. в с. Рибінське (нині с. Рибне Красноярського краю, РФ) у сім'ї торговця. Мав середню освіту. Від 1904 чл. Партії соціалістів-революціонерів. З черв. 1917– чл. РСДРП(б)–ВКП(б). 1917– чл. виконкому Зх. фронту та Пн.-Зх. обласного к-ту РСДРП(б). У жовт. 1917– нач. Мінського гарнізону, чл. військ.-революц. к-ту Зх. обл. і Зх. фронту, чл. виконкому Зх. обл. Наприкінці 1917– комісар продовольства виконкому Рад Зх. обл. та чл. Пн.-Зх. обласного к-ту РКП(б), чл. Смоленського губернського к-ту РКП(б). Від грудня 1918– чл. Центр. бюро Комуніст. партії (більшовиків) Білорусії та чл. Тимчасового революц. уряду Білорусії. Від лют. 1919– заст. голови ЦВК Білорусії, чл. Ради оборони і нарком продовольства Литов.-Білорус. РСР, чл. політбюро ЦК КП(б) Литви і Білорусії. В серп. 1919– квіт. 1920– голова особливої продовольчої комісії Зх. фронту. В лют. 1920 призначений заст. наркома продовольства УСРР. 1920–22– заст. наркома праці УСРР. Починаючи з 1922 постійно працював у Москві. До 1924– заст. наркома праці РСФРР. 1924–27– голова правління Цукротресту Вищої ради нар. госп-ва СРСР (ВРНГ СРСР). 1927–28– голова правління Пром. банку, чл. ВРНГ СРСР. 1928–30– голова Зернотресту наркомату землеробства СРСР, водночас від груд. 1929 до жовт. 1930– заст. наркома землеробства СРСР. У жовт. 1929– квіт. 1934– голова правління Держ. банку СРСР та заст. наркома фінансів СРСР. Від квітня 1934– нарком зернових та тваринницьких радгоспів СРСР.

11 квіт. 1937 заарештований і 27 листоп. засуджений до смертної кари. Страчений. Реабілітований посмертно 19 трав. 1956.

дата публікації: 2007 р.

Посилання:
  • МОСКВА
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)