ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАЛИНОВСЬКІ

  Бібліографічне посилання: Захарченко Р.С. КАЛИНОВСЬКІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kalynovski (останній перегляд: 23.04.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАЛИНОВСЬКІ

КАЛИНОВСЬКІ – польс. шляхетська родина. У 16–18 ст. деякі її представники мали помітний вплив на укр. землях (в Руському, Подільському, Брацлавському воєводствах). Родоначальником родини вважається Андрій (Анджей) Калиновський, який загинув в Обертинській битві 1531. Перші К. були дрібними землевласниками, мали маєтки у Коломийському повіті. Згодом – завдяки активній колонізаційній політиці на Брацлавщині – одідиченні королівщин (див. також Дідичі), скупівлі й успадкуванні дрібних маєтностей – одна з гілок на поч. 17 ст. вивищилася до рівня великих магнатів Речі Посполитої. До найвідоміших представників роду належать – Мартин – дідич Гусятина, відомий насамперед через конфлікт з родиною С.Наливайка, його син – Валентий-Олександр (див. В.-О.Калиновський) – брацлавський, вінницький і звиногородський (звенигородський) староста (1604–14; див. Староство), ген. подільський староста (генерал подільський, 1614–20), його сини – Адам (див. А.Калиновський) – королів. ротмістр, брацлавський, вінницький, любецький та лоївський староста, Мартин (бл.1605–52; див. М.Калиновський) – укр. магнат, держ. діяч, полководець, кам'янецький підкоморій (1628–33), королів. ротмістр, черніг. староста (1633–48), брацлавський староста (1638–43), черніг. воєвода (1635–52), гетьман польний коронний (1646–52), послідовний противник визвол. змагань укр. народу 2-ї чв. і серед. 17 ст. (див. також Національна революція 1648–1676), його син Самуель-Юрій (Єжи; був одружений з донькою канцлера коронного Е.Оссолінського) – брацлавський (1643–52), черніг. староста (1648–52), коронний обозний (1649 – перед 1658; згідно з висновками М.Крикуна та всупереч поширеній думці, залишився в живих після Батозької битви 1652). Його онука Гелена (дружина сандомирського воєводи Я.-В.Морштина) була єдиною спадкоємицею величезних маєтків на Правобережній Україні, 1726 вона відступила належні їй маєтки на користь стражника Великого князівства Литов. С.-В.Потоцького. До іншої гілки роду належали сини Валенти, галицького чашника, королів. ротмістра: Мартин (р. н. невід. – п. 1738) – регіментар, кам'янецький каштелян (1712–36), брацлавський підстолій (1702), вінницький староста (1709–20), учасник боїв зі шведами (див. Північна війна 1700–1721), за службу 1709 отримав вінницьке староство. Перед загрозою вторгнення турків 1711 отримав завдання зміцнити артилерію Кам'янця (нині м. Кам'янець-Подільській) та Окопів Св. Трійці, від 1712 – кам'янецький каштелян. Восени того ж року, як регіментар польс. війська, по відході росіян витісняв останні відділи козацтва з Поділля та Брацлавщини; Антоній (бл. 1690–1760) – полковник, інфлянський підкоморій, засн. м. Турки (виклопотав привілей на заснування міста), протектор торгівлі, ремесла та євреїв; Ігнаци (р. н. невід. – п. 1782) – галицький чашник, лелівський староста (від 1765), член "Stanów Galicyjskich".

Рід К. був споріднений зі Струсями, князями Корецькими, Потоцькими, Варшицькими (імовірно), Оссолінськими, Зебжидовськими та Морштинами.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Polski Słownik Biograficzny, t. 11. Wrocław–Warszawa–Kraków, 1965
  2. Крикун М. Місто Могилів над Дністром у XVII ст.: заснування, власники, населення, топографія. В кн.: Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Збірник наукових праць, вип. 5. Львів, 1998
  3. Boniecki A. Herbarz polski, cz. 1. Kraków, 2002 (електронне видання)
  4. Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618–1648). К., 2006
  5. Мицик Ю. Цікаві документи з історії Черкащини XVI–XVIII ст. "Корсунський часопис" (Черкаси), 2006, № 16.

Посилання:
  • БАТОЗЬКА БИТВА 1652 Р.
  • ЧАШНИК
  • ДІДИЧІ
  • ГЕТЬМАН ПОЛЬНИЙ КОРОННИЙ
  • ГУСЯТИН
  • КАЛИНОВСЬКИЙ АДАМ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ МАРТИН
  • КАЛИНОВСЬКИЙ ВАЛЕНТИЙ-ОЛЕКСАНДР
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАНЦЛЕР КОРОННИЙ
  • КАШТЕЛЯН
  • КОРЕЦЬКІ
  • КОРОЛІВЩИНИ
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • МАГНАТИ
  • НАЛИВАЙКО СЕМЕРІЙ
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ОБЕРТИНСЬКА БИТВА 1531
  • ОССОЛІНСЬКИЙ Е.
  • ПІДКОМОРІЙ
  • ПІВНІЧНА ВІЙНА 1700–1721, ВЕЛИКА ПІВНІЧНА ВІЙНА, ТРЕТЯ ПІВНІЧНА ВІЙНА
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПОТОЦЬКІ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РЕГІМЕНТАР
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СТАРОСТВО
  • ВОЄВОДА

  • Пов'язані терміни:
  • ЧОРТОРИЙСЬКІ, ЧАРТОРИЙСЬКІ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ АДАМ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ ВАЛЕНТИЙ-ОЛЕКСАНДР
  • ХОРСТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • НАЛИВАЙКО СЕМЕРІЙ
  • ПІДКАМІНЬ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • ТУЛЬЧИН, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • УМАНЬ, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)