ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАМ'ЯНА МОГИЛА

  Бібліографічне посилання: Михайлов Б.Д. КАМ'ЯНА МОГИЛА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kamyana_mogyla (останній перегляд: 20.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАМ'ЯНА МОГИЛА

КАМ'ЯНА МОГИЛА – унікальна пам'ятка природи (утворилася бл. 14–12 млн років тому в результаті трансформацій дна колиш. Сарматського моря і нині є пісковиковим пагорбом заввишки 12 м з площею основи бл. 3 га з печерами і гротами) та пам'ятка історії (у гротах і печерах є наскельні малюнки різних епох: від палеоліту пізнього – 22–20 тис. до н. е. до бронзового віку – кін. 2 – поч. 1 тис. до н. е. і більш пізнього часу). Розташов. в заплаві р. Молочна, поблизу с. Терпіння Мелітопольського р-ну Запоріз. обл. Біля пагорба на правому березі стариці Молочна виявлена стоянка тутешніх мешканців епохи пізнього мезоліту – Червоне Озеро.

Перша з відомих писемних згадок про К.М. датується 1778. Тоді тут було розміщено військ. пост з 14 козаків. 1837 акад. П.Кьоппен провів тут перші наук. дослідження; 1889–90 їх продовжив М.Веселовський. Він обстежив 2 печери (одна з них нині відома як грот "Бика"). Подальші розвідки К.М. пов'язані з іменами О.Бадера та В.Даниленка: 1936 і 1938 вони відкрили 37 нових гротів і печер з наскельними малюнками (серед них, зокрема, лінійно-геометричні креслення, "плити стоп", "кінські плити"). 1951–57 на К.М. М.Рудинський провів фіксацію печер з малюнками і за результатами досліджень опублікував монографію "Кам'яна Могила" (Київ, 1961). 1961 печери та гроти К.М. обстежували В.Гладилін і Б.Михайлов, які відкрили нові малюнки в гроті "Бика" та в гротах 37 і 48. 1971 та 1973 В.Даниленко відкрив 2 нові печери, т. зв. Чаклуна та Чуринг, на стелях яких є зображення мамонтів, бізонів, коней, антропоморфних фігур тощо. Результатом цих досліджень стало видання посмертної монографії В.Даниленка "Кам'яна Могила" (Київ, 1986). 1983–2001 Б.Михайлов відкрив та дослідив у К.М. 15 нових гротів і печер з малюнками (особливий інтерес становлять зображення людських стіп у сусідстві з нерозбірливим підковоподібним малюнком жінки та тварин, голови скульптури зооморфної рибоподібної істоти (вішап), мамонтів, носорогів, бізонів, композиція з трьох качок), а також (уперше на тер. Євразії) ранньонеолітичне (6–5 тис. до н.е.) культово-обрядове місце, супроводжуване скульптурою риби, птахоподібним і фалоїдним менгірами, серед яких лежали плитки-конкреції з "письменами". Результатом цих досліджень стала його монографія "Петрогліфи Кам'яної Могили" (Київ, 1994, 1999, 2005).

1954 РМ УРСР своїм розпорядженням оголосила тер. (15 га) навколо пісковикового пагорба К.М. заповідною. Від 21 лип. 1965, згідно з постановою РМ УРСР, К.М. є пам'яткою природи та археології респ. значення й охороняється д-вою. За дорученням РМ УРСР 1986 Мін-во к-ри УРСР разом із Запоріз. обласнимуправлінням к-ри створило Держ. історико-археол. заповідник "Кам'яна Могила", до складу якого входять 3 структурних підрозділи: експозиційний відділ (музей "Первісне мистецтво Кам'яної Могили"); лапідарій (лат. lapidarius, від lapis – камінь; те, що стосується написів на кам'яних пам'ятках) пісковикового пагорба К.М.; лапідарій стародавньої кам'яної скульптури.

Постановою КМ України від 27 груд. 2001 Держ. історико-археол. заповідник "Кам'яна Могила" визнано об'єктом культурної спадщини і внесено до Держ. реєстру нерухомих пам'яток України.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Веселовский Н.И. Раскопки в Таврической губернии. В кн.: Отчеты Императорской археологической комиссии за 1890 г. СПб, 1893
  2. "Известия Таврической ученой архивной комиссии". Симферополь, 1908, № 42
  3. Бадер О.Н. Древнейшие изображения на потолках гротов в Северном Приазовье. "Материалы и исследования археологии", 1941, № 2
  4. Рудинський М.Я. Кам'яна Могила, К., 1961
  5. Даниленко В.М. Кам'яна Могила, К., 1986
  6. Михайлов Б.Д. Петрогліфи Кам'яної Могили. К., 2005.

Посилання:
  • БАДЕР ОТТО МИКОЛАЙОВИЧ
  • БРОНЗОВИЙ ВІК
  • ДАНИЛЕНКО ВАЛЕНТИН МИКОЛАЙОВИЧ
  • КЬОППЕН ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА
  • МЕЗОЛІТ
  • ПАЛЕОЛІТ ПІЗНІЙ
  • РУДИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ЯКОВИЧ
  • ВЕСЕЛОВСЬКИЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ДАНИЛЕНКО ВАЛЕНТИН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ІКОНОГРАФІЯ ЯК СПЕЦІАЛЬНА ІСТОРИЧНА ДИСЦИПЛІНА
  • КУКРЕЦЬКА КУЛЬТУРА
  • МЕЛІТОПОЛЬ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • ПЕТРОГЛІФИ
  • РУДИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ЯКОВИЧ
  • СУРСЬКА КУЛЬТУРА
  • ТЕЛЕГІН ДМИТРО ЯКОВИЧ
  • ТРИПІЛЬСЬКИЙ МІФ
  • ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)