Бібліографічне посилання: Вортман Д.Я., Бондаренко Р.І. "КАМ'ЯНЕЦЬ", Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець" [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kamyanec_arch_pam (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

"КАМ'ЯНЕЦЬ", Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець" (від 1977 до 1998– Державний історико-архітектурний заповідник; його складову– Стару фортецю оголошено історико-культурним заповідником 1928). Створений на основі комплексу архітектурно-містобудівної спадщини в м. Кам'янець-Подільський. Розташований на тер. Національного природного парку"Подільські Товтри". До заповідника, що обіймає площу бл. 121 га, входять: Старе місто, яке лежить на скелястому п-ові, утвореному омегоподібною петлею р. Смотрич, чия долина тут являє собою каньйон глибиною до 40 м; Стара фортеця (замок), що захищає підхід до перешийку між п-вом та "материком"; Нова фортеця, яка прикриває Стару фортецю з боку поля. На тер. заповідника – понад 150 пам'яток арх-ри 14–19 ст. Серед них – стіни і башти Старої фортеці (15–18 ст.; архіт.-археол. дослідженнями доведено, що нині існуючим передували більш давні муровані споруди), оборонно-гідротехнічні комплекси Польської і Руської брам (15–16 ст.), ратуша (14–18 ст.), дзвіниця вірм. Миколаївського собору (15–16 ст.), домініканський Миколаївський костьол з келіями (15–16 ст.), Петропавлівський кафедральний костьол з дзвіницею і тріумфальною брамою (16–18 ст.; за османського панування до нього прибудували мінарет, який пізніше (1756) на знак перемоги християнства над ісламом увінчали статуєю Діви Марії). Найдавнішим храмом міста є церква св. Миколая (14 ст.). Унікальною інженерною спорудою є Замковий міст (сполучає Старе місто з замком; деякі дослідники пов'язують перший етап його будівництва з воєнною присутністю тут римлян у 2 ст., однак ін. фахівці це заперечують). Старе місто зазнало значних пошкоджень у 1930-ті рр. (тоді було знищено кілька старовинних храмів) та під час боїв за Кам'янець-Подільський у роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 (тоді було зруйновано багато житлових будинків, зокрема на пл. Ринок).

На тер. заповідника археологи виявили пам'ятки енеоліту (трипільська к-ра) та епохи пізньої бронзи – раннього заліза.

Складовою частиною заповідника є музей, що веде свою історію від єпархіального давньосховища, заснованого 1890. Музейні експозиції (відділи етнографії, художній, археології; виставки) розміщені в кількох будівлях на тер. Старого міста та фортеці.

Частина тер. заповідника номінується до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як "Культурний ландшафт каньйону в м. Кам'янець-Подільський". За унікальним поєднанням ландшафту та архітектури заповідник "Кам'янець" не має собі подібних ні в Україні, ні за її межами.