ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАНЦЛЕР, ДЕРЖАВНИЙ КАНЦЛЕР, ВЕЛИКИЙ КАНЦЛЕР

  Бібліографічне посилання: Шандра В.С. КАНЦЛЕР, державний канцлер, великий канцлер [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kancler (останній перегляд: 17.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАНЦЛЕР, ДЕРЖАВНИЙ КАНЦЛЕР, ВЕЛИКИЙ КАНЦЛЕР

КАНЦЛЕР, державний канцлер, великий канцлер – найвищий статський (цивільний) чин у Росії. Офіційно був уведений указом рос. царя Петра І 16 лип. 1709. У більш ранній період, 16–17 ст., канцлером у Росії іноземці називали керівника зовнішньополітичного відомства або главу держави. Згідно з Табелем про ранги 1722, чин К. був статським чином 1-го класу, він відповідав військовому чину – генерал-фельдмаршала і морському чину – генерал-адмірала; серед придворних чинів його відповідника не було. За всю історію існування цього чину його отримали всього 10 осіб, першим – з рук Петра I – граф Г.Головкін (1709), кер. рос. дипломатичної служби, колиш. постільничий (він очолював Посольський приказ і був хранителем держ. печатки). Із заснуванням Колегії закордонних справ чин К. присвоювався президентові цієї колегії. Він надавався також сановникам, які відігравали провідні ролі у формуванні внутр. політики Рос.
д-ви. 1740 чин К. одержав О.Черкаський, 1744 – О.Бестужев-Рюмін, 1758 – М.Воронцов, 1796– О.Остерман. Граф М.Панін, який 1763–81 виконував обов'язки голови Колегії закордонних справ, чина К., однак, не мав, у нього було звання найпершого міністра. Після утворення Мін-ва закордонних справ чин канцлера присвоювався управляючому мін-вом, а після заснування посади міністра закордонних справ чин набув почесного титулу – державний або великий. 1802 його було присвоєно О.Воронцову, 1809 – М.Румянцеву, 1845– К.Нессельроде (він 40 років керував зовнішньою політикою Російської імперії).

З укр. придворної еліти чин К. було присвоєно О.Безбородьку (разом з титулом найяснішого князя) – 1797 та В.Кочубею (див. Кочубеї) – 1834.

Останнім, кому було надано цей чин, був князь О.Горчаков (1867).

Після смерті О.Горчакова чин К. нікому не присвоювався, хоча офіційно він не скасовувався. Ліквідований разом з усіма іншими статськими чинами декретом Всерос. ЦВК і РНК "Об уничтожении сословий и гражданских чинов" від 24(11) листоп. 1917.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Дерюжинский В. А.Я. Канцлер. В кн.: Энциклопедический словарь Ф.Брокгауза и И.Ефрона, т. 24. СПб., 1895
  2. Чечулин Н. Виктор Павлович Кочубей. В кн.: Русский биографический словарь, т. 9. СПб., 1903
  3. Троицкий С.М. Русский абсолютизм и дворянство в XVIII в.: Формирование бюрократии. М., 1974
  4. Шепелев Л.Е. Титулы, мундиры, ордена в Российской империи. Л., 1991
  5. Мурашев Г.А. Титулы, чины, награды. СПб., 2002
  6. Дьякова М.П., Иванова Г.А. Канцлер. В кн.: Государственность России: Словарь-справочник, кн. 5, ч. 1. М., 2005.

Посилання:
  • БЕЗБОРОДЬКО ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
  • КОЧУБЕЇ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПОСОЛЬСЬКИЙ ПРИКАЗ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РУМ'ЯНЦЕВ М.
  • ТАБЕЛЬ ПРО РАНГИ 1722


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)