ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАПЕЛЬГОРОДСЬКИЙ ПИЛИП ЙОСИПОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Лазанська Т.І. КАПЕЛЬГОРОДСЬКИЙ Пилип Йосипович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kapelgorodsky_P (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАПЕЛЬГОРОДСЬКИЙ ПИЛИП ЙОСИПОВИЧ

КАПЕЛЬГОРОДСЬКИЙ Пилип Йосипович (26(14).11.1882–16.05. 1938) – поет, прозаїк, публіцист, громад. діяч. Н. в с. Городище (нині село Недригайлівського р-ну Сум. обл.) в сім'ї безземельного селянина. Навч. в Роменському духовному уч-щі та Полтав. духовній семінарії (1897–1902). Брав участь у роботі нелегальних революц. гуртків. 1902 за поширення нелегальної літ. та листівок під час сел. повстання на Полтавщині (див. Полтавсько-Харківське селянське заворушення 1902) його було заарештовано та виключено з семінарії. Вчителював. 1903, щоб уникнути пильного ока поліції, втік на Кубань, де працював учителем у с. Успенське (нині село Краснодарського краю, РФ). Під час революції 1905–1907 проводив антиурядову пропаганду серед селян. 1909 знову заарештований і ув'язнений в армавірській тюрмі. Після виправдального суд. вироку виїхав до Владикавказа (нині столиця Пн. Осетії, РФ). 16 січ. 1910 караногайці на своєму всенар. сході обрали К. своїм керівником, і він самовіддано захищав їхні права до 1917. 1918 вернувся в Україну; був чл. літ. орг-ції "Плуг". Від 1921 перебував під наглядом рад. каральних органів, не раз був заарештований.

Перші його поетичні тв. опубліковані М.Чернявським в альманасі молодих поетів "Перша ластівка" (1905). Згодом друкувався в таких вид., як "Рідний край", "Нова громада", "Громадська думка", "Рада", "Літературно-науковий вістник" та ін. 1907 випустив першу зб. поетичних тв. "Відгуки життя", в якій помістив вірші, що були написані під враженням баченого і пережитого,– "1902 рік на Полтавщині", "Бур'ян", "Не можу мовчати", "За гратами" та ін. До найвитонченіших і цілком оригінальних належать поезії "Не стріляй!", "Fata morgana" (1909), "Ноктюрн" (1910). Тон його лірики є оптимістичним. Він автор бл. 200 поезій, низки фейлетонів, кількох романів, двох п'єс, багатьох публіцистичних статей, наук. розвідок, до яких належить історико-етногр. монографія "Караногай" (1916; премійована Т-вом любителів козац. старовини у Владикавказі). Опублікував нариси про І.Котляревського, П.Куліша, Т.Шевченка, М.Гоголя (1928).

1937 репресований, наступного року страчений. Реабілітований посмертно 1957.

1961 вийшов однотомник, а 1982 – двотомник його творів.

дата публікації: 2007 р.

Праці:
  1. Вибрані твори. Х., 1938.
Література:
  1. Бойко Л.С. Пилип Капельгородський: Нарис життя і творчості. К., 1982
  2. Веленгурин Н. Пути и судьбы. Краснодар, 1988.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ГОГОЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГРОМАДСЬКА ДУМКА
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КУБАНЬ
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • НОВА ГРОМАДА
  • ПЛУГ
  • ПОЛТАВСЬКО-ХАРКІВСЬКЕ СЕЛЯНСЬКЕ ЗАВОРУШЕННЯ 1902
  • РАДА
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • РІДНИЙ КРАЙ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)