ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАПНІСТ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Матях В.М. КАПНІСТ Василь Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kapnist_V (останній перегляд: 19.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАПНІСТ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

КАПНІСТ Василь Васильович (23(12).02.1758–08.11(27.10). 1823)– письменник і громад. діяч. Н. в с. Обухівка (нині с. Велика Обухівка Миргород. р-ну Полтав. обл.) в родині бригадира рос. армії Василя Петровича Капніста (див. Капністи) та Софії Андріївни (у дівоцтві– Дунін-Борковської). Здобув ґрунтовну освіту в Санкт-Петербурзі. Вільно володів кількома іноз. мовами. Виховувався на творах М.Ломоносова, кн. А.Кантемира, О.Сумарокова, філос. спадщині Г.Сковороди. Військ. кар'єру закінчив гвардії підпоручиком на поч. 1780-х рр. Після виходу у відставку певний час працював дир. уч-щ та ген. суддею Полтавської губернії. 1782 отримав місце контролера при гол. поштовому управлінні. Цього ж року обраний на маршалка дворянства Миргород. повіту (див. Дворянські збори), 1785– на посаду губернського маршалка шляхетства Київського намісництва. 1787 призначений гол. наглядачем київ. з-ду з вир-ва шовку. Цього ж року очолив гурток автономістів, який виробив проект відновлення козац. війська. З метою повернення самостійності Укр. д-ви встановив контакти з антицаристськи налаштованими колами Польщі, 1791 вів переговори з прусським королем Фрідріхом-Вільгельмом II про можливість підтримки останнім збройного повстання укр. автономістів проти царського уряду. 1799 зарахований до імператорської театральної дирекції. 1801 вийшов у відставку в чині статського радника. 1812, коли війська франц. імп. Наполеона I вступили в межі України, активно включився у створення укр. козац. ополчення. Залишив по собі помітний слід у справі сприяння розвитку вітчизн. сценічного мист-ва. Від 1812 по 1818 значився службовцем Мін-ва нар. освіти. В останні роки життя брав діяльну участь у роботі Театру Трощинського в с.Кибинці(нині село Миргородського р-ну),де й помер.

Поетичне обдарування К. шліфувалося в літ. середовищі С.-Петербурга, де він зблизився з гуртком Г.Державіна. Першим його віршованим твором стала ода з приводу підписання Кючук-Кайнарджійського мирного договору 1775. 1780 побачив світ перший друкований твір К. "Сатира1", в якому яскраво виявився гострий критичний погляд автора на сучасне йому сусп-во та притаманні останньому порядки й мораль.

Його реакцією на тогочасний тотальний наступ царизму на автономію України стала "Ода на рабство" (1783), в якій він виступив за відновлення гетьман. правління в Україні. В цілому його лірика увібрала в себе характерні для кін. 18 ст. вияви сентименталізму та класицизму. Досить часто в ній звучать укр. мотиви. Окрім поетичних творів, опублікував працю з теорії літ., за що 1785 був обраний до Петерб. АН. Визнання й славу приніс йому драматичний твір "Ябеда" (1798), в якому засуджувалася централістська політика рос. самодержавства в Україні.

Від 1809 до 1813 працював над адаптацією до сучасної йому рос. мови "Слова о полку Ігоревім", до видання додав свій коментар. Переклав на рос. мову деякі праці Квінта Горація Флакка, а також уривки з "Іліади" Гомера. Разом з І.Дмитрієвим готував до видання твори Г.Державіна, брав участь у вид. праць М.Карамзіна.

Опікувався збереженням пам'яток старовини на Кримському п-ові. Помер у с.Кибинці. Похований у с.Велика Обухівка.

дата публікації: 2007 р.

Праці:
  1. Лирические сочинения. СПб., 1806
  2. Сочинения. М., 1959
  3. Собрание сочинений, т. 1–2. М.–Л., 1960
  4. Избранные произведения. Л., 1973.
Література:
  1. Смирдин А. Лирические сочинения Василия Капниста. СПб., 1806
  2. Бантыш-Каменский Д.Н. Словарь достопамятных людей русской земли, ч. 2. СПб., 1847
  3. Грушевський М. Секретна місія українця в Берліні р. 1791. "ЗНТШ", 1896, т. 9
  4. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910
  5. Поэты ХVIII века М.Херасков, В.Майков, И.Богданович, М.Попов, В.Петров, И.Хемницер, В.Капнист, А.Радищев. Л.,1936
  6. Берков П.Н. Василий Васильевич Капнист. 1757–1823. Л.–М., 1950
  7. Дашкевич Я.Р. Василь Капніст – український політичний діяч. "УІЖ", 1991, № 7
  8. Оглоблін О. Люди Старої України та їхні праці. Острог–Нью-Йорк, 2000.

Посилання:
  • ДВОРЯНСЬКІ ЗБОРИ
  • ГОМЕР
  • КАПНІСТИ
  • КАРАМЗІН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • КЛАСИЦИЗМ
  • КИЇВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • КЮЧУК-КАЙНАРДЖІЙСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1774
  • ЛОМОНОСОВ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • МАРШАЛОК
  • НАПОЛЕОН І БОНАПАРТ
  • ОПОЛЧЕННЯ
  • ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • САМОДЕРЖАВСТВО
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ САВИЧ
  • СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ

  • Пов'язані терміни:
  • АВТОНОМІЯ
  • ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1789–1804
  • ГУДОВИЧ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КАПНІСТИ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КРАТКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ УЧЕНЫХ И ПИСАТЕЛЕЙ ПОЛТАВСКОЙ ГУБЕРНИИ С ПОЛОВИНЫ XVIII В. (КБС) ТА СЛОВНИК ПОЛТАВЦЫ: ИЕРАРХИ, ГОСУДАРСТВЕННЫЕ И ОБЩЕСТВЕННЫЕ ДЕЯТЕЛИ И БЛАГОТВОРИТЕЛИ
  • ЛЕВАНДА ІВАН (ІОАНН) ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛОМИКОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ЯКОВИЧ
  • МАРТОС ІВАН РОМАНОВИЧ
  • МАРТОСИ
  • МУРАВЙОВ-АПОСТОЛ ІВАН МАТВІЙОВИЧ
  • МУЗЕЙ УКРАЇНИ
  • НАУКОВІ НАПРЯМИ, ШКОЛИ, ТЕЧІЇ, ГУРТКИ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ГУРТОК
  • РОСІЯ
  • РУССКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ
  • СУДОВА РЕФОРМА 1864


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)