ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАПУСТЯНСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Бойко О.Д. КАПУСТЯНСЬКИЙ Микола Олександрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kapustyansky_M (останній перегляд: 23.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАПУСТЯНСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ

КАПУСТЯНСЬКИЙ Микола Олександрович (01.02.1879–19.02.1969) – військ. і політ. діяч, полковник Генштабу рос. армії, ген.-хорунжий Армії Української Народної Республіки. Н. в с. Чумаки Катериносл. губ. (нині село Дніпроп. обл.). Закінчив Одеське військ. уч-ще та Акад. Генштабу (1912). Учасник російсько-японської війни 1904–1905, Першої світової війни.

Влітку 1917 брав участь в українізації військ. частин, став нач. штабу 1-ї д-зії Першого українського корпусу ген.-лейтенанта П.Скоропадського. В листоп. 1917 у складі частин корпусу д-зія К. не пропустила на Київ більшовизований 2-й гвард. корпус, який намагався скинути Українську Центральну Раду.

Від берез. 1918 працював у Генштабі Армії УНР, потім – Української Держави, займався організацією укр. армії. За Директорії УНР – нач. оперативного управління Генштабу Армії УНР. Брав участь у підготовці та здійсненні серпневого 1919 наступу армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки на Київ і Одесу, коли за кілька тижнів було визволено майже всю Правобережну Україну та Київ.

Від трав. 1920 – знову в Генштабі, був призначений ген.-квартирмейстером, підвищений у званні до ген.-хорунжого. 1921 інтернований у таборі в Ланцуті. Від 1923 жив у Парижі (Франція), де очолював укр. громаду, ветеранські орг-ції.

1929 – учасник 1-го Конгресу укр. націоналістів, обраний до складу Проводу ОУН (див. Організація українських націоналістів). У 1930-х рр. керував перепідготовкою колиш. офіцерів Армії УНР і Української Галицької армії. 1939 – учасник Великого збору ОУН у Римі (Італія), після розколу орг-ції підтримав ОУН(м).

У роки Другої світової війни був заст. голови Української національної ради в окупованому німцями Києві, згодом жив у Львові. Як діяч ОУН був заарештований гітлерівцями і на деякий час ув'язнений. Після війни мешкав у ФРН, входив до Укр. нац. ради як представник ОУН. 1948 призначений військ. міністром уряду УНР на еміграції.

П. у м. Мюнхен.

дата публікації: 2007 р.

Праці:
  1. Похід українських армій на Київ–Одесу в 1919 році. К., 2004.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • КИЇВ
  • ЛАНЦУТ
  • ЛЬВІВ
  • ОДЕСА
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КОРПУС
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РОСІЙСЬКО-ЯПОНСЬКА ВІЙНА 1904–1905
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА АРМІЯ (УГА)
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА В КИЄВІ
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРВОНА КАЛИНА, ВИДАВНИЦТВО
  • КАРПАТСЬКА СІЧ, ОРГАНІЗАЦІЯ НАРОДНОЇ ОБОРОНИ КАРПАТСЬКА СІЧ
  • МЕМУАРИСТИКА
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ПОХІДНІ ГРУПИ ОУН
  • РОЗБУДОВА НАЦІЇ
  • ШУМЕЛДА ЯКІВ
  • СУРМА, УКР. ЧАСОПИС


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)