ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАРАБИЦЬ ІВАН ФЕДОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Лисенко І.М. КАРАБИЦЬ Іван Федорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Karabyc_I (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАРАБИЦЬ ІВАН ФЕДОРОВИЧ

КАРАБИЦЬ Іван Федорович (17. 01.1945–20.01.2002) – композитор, диригент, педагог, громад. діяч. Засл. діяч мист-в УРСР (1974). Нар. артист України (1991). Н. в с. Ялта (нині с-ще міськ. типу Донец. обл.). Закінчив Київ. консерваторію (1971, клас композиції М.Скорика) та аспірантуру при ній (1975, кер. М.Скорик). 1968–74 – диригент Ансамблю пісні й танцю Київ. військ. округу. Від 1983 – викл. каф-ри композиції Київ. консерваторії. Засновник та худож. кер. щорічного муз. конкурсу молодих піаністів пам'яті В.Горовиця (Київ, 1997, 1999, 2001). Перший (з 1994) худож. кер. ансамблю "Київська камерата". Секретар правління Нац. спілки композиторів України.

Твори: опера-ораторія "Київські фрески" (лібрето Б.Олійника, 1983), муз. комедія "Любов, любов" (за Дж.Боккаччо, 1980); вокально-симфонічні – Концерт для хору, солістів і симфонічного оркестру "Сад божествених пісень" (слова Г.Сковороди, 1971), ораторія "Заклинання вогню" (слова Б.Олійника, 1979); для симфонічного оркестру – 3 симфонії ("П'ять пісень про Україну", 1974, 1976, 1979), "Тріумфальна увертюра" (1980); для струнного оркестру – "Симфонієта" (1967), Концерт-триптих (1996); для фортепіано з оркестром – 2 концерти (1968, 1972); для камерного ансамблю – Квінтет (1966), Струнний квартет (1973), Концертний дивертисмент (1975); для органа – Триптих-фантазія (1987); для скрипки і фортепіано – "Ліричні сцени" (1970), для скрипки соло – "Музика" (1972); для фортепіано – 24 прелюдії (1976); для естрадного оркестру – "Квінтет" (1966), "Золоті ворота" (1987), вокальні цикли – "Із пісень Хіросіми" (1973), "Із лірики Рильського" (1976), "Мати" (слова Б.Олійника, 1980), "Пастелі" (слова П.Тичини, 1970); хорові обробки нар. пісень, музика до театр. вистав та кінофільмів.

Лауреат Респ. комсомольської премії ім. М.Островського (1978), премії ім. Ленінського комсомолу (1981).

П. у м. Київ.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Єрмакова Г.О. Іван Карабиць. К., 1983
  2. Конькова Г. Аура музики Івана Карабиця. "Культура і життя", 2001, 20 січ.
  3. Vivere memento. Статті і спогади про Івана Карабиця. К., 2003.

Посилання:
  • ГОРОВИЦЬ ВОЛОДИМИР САМІЙЛОВИЧ
  • КИЇВ
  • ОЛІЙНИК БОРИС ІЛЛІЧ
  • СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ САВИЧ
  • ТИЧИНА ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛЯТОШИНСЬКИЙ БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
  • ОЛІЙНИК БОРИС ІЛЛІЧ
  • СКОРИК МИРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)