ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАРАДЖИЧ ВУК СТЕФАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Колибанова К.В. КАРАДЖИЧ Вук Стефанович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Karadzhych_V (останній перегляд: 16.01.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАРАДЖИЧ ВУК СТЕФАНОВИЧ

КАРАДЖИЧ Вук Стефанович (26.10.1787–26.01.1864) – сербський мовознавець, фольклорист, етнограф та історик, творець сербської літ. мови, діяч сербського нац. відродження. Н. в с. Тржич (Сербія). Від 1842 – дійсний чл. Одеського товариства історії та старожитностей, 1846 – почесний чл. Харківського університету, 1848 – чл. Віденської АН, 1850 – Прусської АН у Берліні, 1851 – іноз. чл.-кор. Петерб. АН. Освіту здобув самотужки. Працював учителем у Белграді (нині столиця Сербії). Від 1813 жив у Відні. 1818–19 подорожував по Росії та Україні. Відвідав Санкт-Петербург, Москву, Львів, Харків, Київ, де зав'язав дружні та творчі стосунки з місц. інтелігенцією. На основі зібраного на Балканах фольклору опублікував "Малий слов'яносербський пісенник простого народу" (1814); "Сербські народні казки" (1821); "Сербські народні пісні" (т. 1–4; 1823–33) та ін. Розробив осн. принципи мовної правописної реформи, що створило підґрунтя для укладання 1850 між сербами та хорватами угоди про єдину сербо-хорватську мову. Творчість К. вплинула на розвиток галицького літ. відродження 30-х рр. 19 ст. Наук. діяльність К. була високо оцінена М.Карамзіним, М.Максимовичем, Я.Головацьким, М.Шашкевичем, О.Бодянським, І.Франком, Т.Шевченком, І.Срезневським та ін. За мотивами виданих К. сербських нар. пісень Т.Шевченко написав вірш "Подражаніє сербському". Пісні зі збірників К. перекладали: М.Старицький, М.Шашкевич, І.Франко, М.Рильський, Л.Первомайський та ін.

П. у м. Відень. 1897 прах перенесено до Белграда.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Білодід І.К. Вук Караджич в історії українсько-сербських наукових зв'язків. К., 1965
  2. Кирилюк Є.П. Вук Караджич і українська культура. К., 1978
  3. Сербские народные песни и сказки из собрания Вука Стефановича Караджича. М., 1987
  4. Шекара Л. Српска народна пjесма у рускоj књижевности ХIХ виjека. Бања Лука – Српско Сараjево, 2000.

Посилання:
  • БОДЯНСЬКИЙ ОСИП МАКСИМОВИЧ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ ФЕДОРОВИЧ
  • КАРАМЗІН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • ХАРКІВ
  • ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • КИЇВ
  • ЛЬВІВ
  • МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МОСКВА
  • ОДЕСЬКЕ ТОВАРИСТВО ІСТОРІЇ ТА СТАРОЖИТНОСТЕЙ
  • РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ ТАДЕЙОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШАШКЕВИЧ МАРКІЯН
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СРЕЗНЕВСЬКИЙ ІЗМАЇЛ ІВАНОВИЧ
  • СТАРИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ВІДЕНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • КЕППЕН ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • РІГЕЛЬМАН МИКОЛА АРКАДІЙОВИЧ
  • ЯБЛОНОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР-ВАЛЕР’ЯН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)