ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАРАЗІН ВАСИЛЬ НАЗАРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Лазанська Т.І. КАРАЗІН Василь Назарович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Karazin_V (останній перегляд: 19.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАРАЗІН ВАСИЛЬ НАЗАРОВИЧ

КАРАЗІН Василь Назарович (10. 02(30.01).1773–16(04).11.1842) – учений, винахідник, просвітитель і громад. діяч. Н. в с. Кручик (нині село Богодухівського р-ну Харків. обл.) в дворянській родині; батько – Назар Олександрович – грек за походженням (з роду Караджі), мати – з козац. роду Ковалевських. Освіту здобув у Харків. приватному пансіоні та Гірничому корпусі в Санкт-Петербурзі, перебуваючи вже на військ. службі. 1798 намагався таємно перебратися за кордон з метою вдосконалення своїх наук. знань та уникнення суворого режиму часів імп. Павла I. Однак був схоплений при переправі через р. Німан. Відправив імп. Павлу I листа, який мав прийти раніше офіц. донесення місц. властей. У листі К. пояснював свій вчинок бажанням здобути європ. освіту. Павло I простив цього, як його називали друзі, екзальтованого "українського Ломоносова" і призначив його до канцелярії держ. казначейства й до гол. мед. колегії колезьким перекладачем, а вже 1801 він отримав чин колезького асесора. З початком царювання Олександра I К. здобув підтримку нового імператора.

К. належав до ліберального крила укр. поміщиків, які усвідомлювали необхідність розв'язання сел. питання. Автор низки записок, в яких виступав за обмеження кріпацтва, перебудову держ. управління та госп-ва в Російській імперії. Свої проекти намагався реалізувати в родовому маєткові, здійснивши на рубежі 18 і 19 ст. цілу низку заходів: сел. повинності узгодив з величиною наділу, перевівши їх у грошовий еквівалент, створив громад. касу допомоги, запровадив сільс. самоврядування, організував школу, для проведення с.-г. експериментів виділив дослідне поле, заснував хім. лабораторію і метеостанцію. У своєму маєткові у Краснокутську заклав дендропарк з унікальними рослинами (Каразінський дендропарк). Однак нововведення К. в умовах кріпосництва не дали бажаних наслідків.

К. належить ідея створення в Росії мін-ва нар. освіти. З його ініціативи і при матеріальній підтримці місц. дворянства та купецтва було засновано Харківський університет (1805), що згодом став осередком культ. відродження України. З метою пропаганди і впровадження вдосконалень у с. госп-во К. заснував 1811 Філотехнічне наукове товариство.

1816 К. протестував проти безземельного звільнення селян в Естляндії (істор. назва пн. частини Естонії). За ліберальні погляди зазнав репресій. 1820 на півроку ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці і після цього перебував під наглядом поліції в с. Кручик.

Йому належить першість у здійсненні винаходів та відкриттів у галузі селітроваріння, винокуріння, накопичення електроенергії у верхніх шарах атмосфери, використання азоту з атмосфери тощо. Зокрема, він синтезував перший штучний алмаз за шість років до того, як це було зроблено у Франції.

П. у м. Миколаїв, де й похований.

Праці К. 1910 видав Харків. ун-т за ред. Д.Багалія.

У жовт. 1999 указом Президента України його ім'я присвоєно Харків. ун-ту (див. Харківський національний університет).

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Данилевский Г.П. Украинская старина. Материалы для истории украинской литературы и народного образования. Х., 1866
  2. Слюсарский А.Г. В.Н. Каразин. Его научная и общественная деятельность. Х., 1955
  3. Лавріненко Ю.А. Василь Каразін – архітектор відродження. Мюнхен, 1975
  4. Харьковский государственный университет. 1805–1980. Исторический очерк. Х., 1980.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БАГАЛІЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДВОРЯНСТВО
  • ФІЛОТЕХНІЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.КАРАЗІНА
  • ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • КРАСНОКУТСЬК
  • КРІПАЦТВО, КРІПОСНЕ ПРАВО
  • КУПЕЦТВО
  • МИКОЛАЇВ
  • ПАВЛО І ПЕТРОВИЧ
  • ПОМІЩИКИ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШЛІССЕЛЬБУРЗЬКА ФОРТЕЦЯ

  • Пов'язані терміни:
  • БАГАЛІЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДАНИЛЕВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ПЕТРОВИЧ
  • ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1789–1804
  • ГЕРЦЕН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО ПОЧАТКУ 20 СТ.
  • КЕППЕН ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ХАРКІВ
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.КАРАЗІНА
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КРАСНОКУТСЬК
  • ЛАВРІНЕНКО ЮРІЙ АНДРІАНОВИЧ
  • МОЛОДИК
  • МИКЛАШЕВСЬКИЙ (МІКЛАШЕВСЬКИЙ) ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • НАУКОВІ НАПРЯМИ, ШКОЛИ, ТЕЧІЇ, ГУРТКИ
  • ПРОСВІТНИЦТВО
  • РУССКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ
  • ТРИФІЛЬЄВ ЄВГЕН ПАРФЕНОВИЧ
  • УКРАИНСКИЙ ВЕСТНИК, ТИЖНЕВИК (1816-1819)
  • ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)