ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАРЛ XII

  Бібліографічне посилання: Станіславський В.В. КАРЛ XII [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Karl_XII (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАРЛ XII

КАРЛ XII (17.06.1682–30.11. 1718) – швед. король (1697–1718). Належав до Пфальцського королів. роду, першим представником якого на швед. троні був Карл X Густав. Н. у м. Стокгольм (Швеція). Батьками К. XII були Карл XI та Ульріка-Елеонора Датська. Здобув добру для свого часу освіту, акцентовану на вивченні релігії, історії, математики (до якої виявив особливі здібності) та фізики. Володів лат. і нім. мовами. Особливими рисами К. XII, що мали визначальний вплив на його діяльність, були схильність до самодерж. правління (див. Абсолютизм) та радикальних, силових рішень на противагу дипломатії, реліг. фаталізм. В умовах війни королю були притаманні такі якості, як невибагливість у побуті, витривалість і схильність до авантюризму.

У спадок від своїх попередників отримав д-ву, що домінувала в Пн. Європі та мала одні з кращих армію і флот. Це спонукало його до участі в Північній війні 1700–1721. Армія К. XII та союзників досить швидко здобула перемогу над силами противника: 1700 розбила датські війська, змусивши Данію до підписання Травентальського миру і виходу з війни, та рос. війська під Нарвою (нині місто в Естонії). Наступного року під Ригою (нині столиця Латвії) була отримана перемога й над саксонськими військами.

1701–06 К. XII вів війну з Річчю Посполитою на тер. Польщі, ця війна закінчилася підписанням Альтранштадтського миру і відреченням Августа II Фридерика Сильного від польс. престолу (1706). У ході кампанії під Фрауштадтом (1706; Познанська провінція, Пруссія, нині тер. Польщі) К. XII здобув свою найбільшу перемогу.

1707 К. XII домігся від герм. імп. Йосифа I Габсбурга гарантій свободи віросповідання для протестантів Сілезії (істор. область у бас. верхньої і середньої течії р. Одер). Під час походу на Рос. д-ву (1707–09) шведи, керовані К. XII, отримали перемогу над росіянами під Головчином (1708; нині село в Могильовській обл., Білорусь).

З метою виходу з-під влади Росії наприкінці 1708 на бік К. XII перейшов гетьман І.Мазепа з частиною укр. військ, а навесні 1709 до шведів приєдналося й Військо Запорозьке низове (див. Запорозька Січ). Однак це не мало вирішального значення для ходу всієї кампанії К. XII. Після поразки допоміжного корпусу в бою під Лісною (див. Лісна, бій 1708) армія К. XII була розгромлена у Полтавській битві 1709. Сам король під час Полтав. битви 1709 армією не керував, оскільки напередодні отримав поранення. Невдовзі більшість швед. війська, яке відступало, капітулювала під Переволочною (колиш. село на лівому березі Дніпра, поблизу гирла Ворскли, нині затоплене водами Дніпродзержинського водосховища).

По закінченні походу на Росію К. XII перебував 1709–14 на землях, підвладних Османській імперії, – спочатку в Бендерах (нині місто в Молдові), а після арешту 1 лют. 1713 (див. "Калабалик") був інтернований в Адріанополь. Після смерті І.Мазепи К. XII склав союз взаємодопомоги з гетьманом П.Орликом, який вимагав від К. XII запевнення, що той не змириться з росіянами, доки "московське ярмо не буде знято з України й країна не повернеться до своїх давніх вольностей". Через домовленість з П.Орликом король невдовзі після обрання останнього гетьманом видав "Diploma assecuratorium pro duce et exercitu zaporoviensi", де зобов'язався допомагати українцям в їх боротьбі з рос. царем Петром I і боротися за права та привілеї Війська Запорозького. Діяльність К. XII сприяла росту антирос. настроїв султанського двору та оголошенню султаном Агмедом III царю Петру I війни, яка завершилася перемогою турків та укладенням Прутського трактату 1711.

Під час перебування К. XII на турец. тер. Швецією управляла Стокгольмська рада, рішення якої постійно коригувалися королем. У той самий спосіб К. XII керував проведенням реформ у д-ві. Відсутність короля спричинила втрату ч. швед. земель, зайнятих рос., саксонськими, дат., ганноверськими та прусськими військами.

Восени 1714 К. XII прибув до міста Штральзунд (нині місто у ФРГ) – останнього швед. володіння в Німеччині. Протягом року брав участь у його обороні. В лют. 1716 очолив похід в Норвегію, під час якого було взято м. Осло, але не вдалося захопити столичну фортецю Акерсхус. Після цього провів низку реформ із мобілізації сил д-ви задля воєн. потреб. Невдовзі загинув під час облоги фортеці Фредеріксхалль в Зх. Норвегії.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. De Voltare F.M.A. Histoire de Charles XII. Ronen, 1731
  2. Fryxell A. Berattelser ur svenska historien, 21–29. 1856–59
  3. Carlson F.F. Sveniges historia under konungarna av det pfalziska huset, 6–7, 1881–1885
  4. Hjarne H. Karl XII: Omstortningen i Osteuropa 1697–1703. Б/м, 1902
  5. Грушевський М. Шведсько-український союз 1708 р. "ЗНТШ", 1909, т. 46
  6. Андрусяк М. Зв'язки Мазепи з Станіславом Лещинським і Карлом XII. "ЗНТШ", 1933, т. 152
  7. Bengtsson F.G. Karl XII:s levnad, bd 1–2. 1935–1936
  8. Крупницький Б. Карл XII в старій і новій шведській історіографії. В кн.: Мазепа: Збірник, т. 1. Варшава, 1938
  9. Його ж. Плани Мазепи у зв'язку з планами Карла XII перед українським походом шведів. "Праці Українського Наукового інституту", 1938, т. 46
  10. Тарле Е.В. Северная война и шведское нашествие на Россию. М., 1958
  11. Haintz O. Kӧnig Karl XII von Schweden, bd 1–3. Berlin, 1958
  12. Jonasson G. Karl XII och hans radgivare. 1960
  13. Historia kring Karl XII. 1964
  14. Jonasson G. Karl XII: polska politik 1702–1703. 1968
  15. Karl XII (Ogonvittnen). 1960
  16. Hatton R. Charles XII of Sweden. London, 1968
  17. Arteus G. Krigsteori och historisk forklaring. I. Kring Karl XII:s ryska falttag. "MHI", 1970, 3
  18. Arteus G. Krigsteori och historisk forklaring. 2. Karolinsk och europeisk stridstaktik 1700–1712. "MHI", 1972, 5
  19. Мацьків Т. Чи Мазепа справді запросив Карла XII в 1708 р.? "Науковий збірник на пошану проф. О.Оглоблина". Нью-Йорк, Українська вільна Академія наук (УВАН), 1977, т. 3
  20. История Северной войны: 1700–1721. М., 1987
  21. Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687–1709. Мюнхен, 1988
  22. Grenander G. Karl XII:s dod: Ett ogonvittnes berattelse bekraftas. "Meddelanden fran Armemuseum", 1988
  23. Lindegren J. Karl XII. "A. Floren m. fl. Kungar och krigare", 1992
  24. Ericsson P. Bilden av suveranen. В кн.: Dahlgren S. m. fl. Makt & vardag: Hur man styrde, levde och tankte under svensk stormaktstid. 1993
  25. Субтельний О. Мазепинці. Український сепаратизм на початку XVIII ст. К., 1994
  26. Karlsson A. Den jamlike undersaten: Karl XII:s formogenhetsbeskattning 1713. 1994
  27. Энглунд П. Полтава: рассказ о гибели одной армии. М., 1995
  28. Laidre M. Segern vid Narva: Borjan till en stormakts fall. 1996
  29. Ortmark A. Ja-sagarna: Medlopare och nickedockar kring Gyllenhammar, Karl XII, Kreuger och andra furstar. 1996
  30. Царь Петр и король Карл. Два правителя и их народы. М., 1999.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АБСОЛЮТИЗМ
  • АГМЕД ІІІ
  • АВГУСТ ІІ
  • КАЛАБАЛИК
  • КАРЛ Х ГУСТАВ
  • ЛІСНА, БІЙ 1708
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • ОРЛИК ПИЛИП
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПІВНІЧНА ВІЙНА 1700–1721, ВЕЛИКА ПІВНІЧНА ВІЙНА, ТРЕТЯ ПІВНІЧНА ВІЙНА
  • ПОЛТАВСЬКА БИТВА 1709
  • ПРУТСЬКИЙ ТРАКТАТ 1711
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АДЛЕРФЕЛЬД ГУСТАВ
  • АГМЕД ІІІ
  • АПОСТОЛ ДАНИЛО ПАВЛОВИЧ
  • АВГУСТ ІІ
  • БАЛЮЗ ЖАН КАЗИМИР
  • БАРДІЛІ ЙОГАН ВЕНДЕЛЬ
  • БАТУРИН
  • БАТУРИНСЬКИЙ КРУПНИЦЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • БЕНДЕРСЬКА КОМІСІЯ 1709 Р.
  • ЧОРТОМЛИЦЬКА СІЧ
  • ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ
  • ГОЛІЦИН ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • ГОЛОБИ
  • ГОРДІЄНКО КОСТЬ
  • ГОРЛЕНКО ДМИТРО ЛАЗАРЕВИЧ
  • ГОРЛЕНКИ
  • ІСКРА ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ІСТОРІЯ РУСІВ, ИСТОРІЯ РУСОВЪ
  • КАЛАБАЛИК
  • КЕЛІН ОЛЕКСІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • ХОТИНСЬКЕ НАХІЄ
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1712
  • КОПЕНГАГЕНСЬКИЙ СОЮЗНИЙ ДОГОВІР 1709 МІЖ РОСІЙСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ І ДАТСЬКИМ КОРОЛІВСТВОМ
  • КОРОП
  • КОСТІН НЕКУЛАЄ
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • КРИМСЬКИЙ ХАНАТ
  • КРМАН ДАНІЕЛЬ
  • ЛІСНА, БІЙ 1708
  • ЛОМИКОВСЬКИЙ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • МАКСИМОВИЧ ІОАНН
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МАЗЕПИНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ
  • МЕМУАРИ
  • МОРДЕХАЙ
  • НЕМИРИЧІ
  • НЕВЕ ЕЖЕН-ПІЙ
  • НІШТАДТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1721
  • ПАКТИ ТА КОНСТИТУЦІЇ ЗАКОНІВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1710
  • ПОЛТАВА
  • ПОЛТАВСЬКА БИТВА 1709
  • ПРУТСЬКИЙ ПОХІД 1711
  • ПРУТСЬКИЙ ТРАКТАТ 1711
  • РАВА-РУСЬКА
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОМНИ
  • РОСІЯ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1710–1711
  • ШЕРЕР ЖАН-БЕНУА
  • ШВЕЦІЯ, КОРОЛІВСТВО ШВЕЦІЯ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ІВАН ІЛЛІЧ
  • СЛОВАЧЧИНА
  • СТАНІСЛАВ-БОГУСЛАВ ЛЕЩИНСЬКИЙ
  • СТЕПАНЬ, СМТ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТИГІНА, МІСТО
  • ВЕПРИЦЬКА ОБОРОНА 1708-1709 РР.
  • ЮЗЕФОВИЧ ЯН-ТОМАШ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)