ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАРЛОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ПРАЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

  Бібліографічне посилання: Віднянський С.В. КАРЛОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ, Празький університет [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Karlovy_Univer (останній перегляд: 18.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАРЛОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ПРАЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАРЛОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ, Празький університет. Заснований 7 квіт. 1348 у Празі (Чехія) герм. імп. і чеським королем Карлом IV Люксембургом, колиш. учнем Паризького ун-ту. На думку імператора, Прага мусила стати для Сх. Європи тим, чим був Париж для Зх. Видаючи установчу грамоту, він прийняв за зразок хартії Фридріха II для Неаполя та Конрада IV для Салерно. Докторам були даровані привілеї Парижу і Болоньї й наказано організувати ун-т "за зразком і звичаями Studii Parisiensis". Протягом століть у ньому викладали та навчалися не лише піддані Чеського королівства, а й жителі ін. земель Центр. Європи, в т. ч. й русини-українці. На той час це був єдиний ун-т у слов'ян. країні. Так, уже наприкінці 14 ст. у списках студентів К.у. є записи про вихідців з укр. земель, зокрема з Волині та Галичини. За роки свого існування К.у., як і всі ін. ун-ти, пережив періоди розквіту та занепадів, але завжди залишався однією з провідних в Європі освіт. і наук. інституцій, вірною ідеям його засновників – служити чеській нації та прогресу. На поч. 15 ст., коли ректором ун-ту був Ян Гус, заклад приєднався до гуситського реформаторського руху; на поч. 17 ст. та під час Тридцятилітньої війни 1618–48 – до протигабсбурзької опозиції. 1654 за наказом імп. Фердинанда III Габсбурга ун-т було об'єднано з єзуїтським
ун-том Клементинум. Новий заклад було названо Карлово-Фердинандовий ун-т, і ця назва проіснувала до 1918. Під час революції 1848–49 (див. Революції 1848–1849 в Європі) він перетворився на модерну вищу школу й держ. установу, що готувала професійні кадри інтелектуалів. У період апогею нац. політ. руху 1882 Карлово-Фердинандовий ун-т було поділено на 2 частини, одна з яких (німецькомовна) – була названа Німецьким ун-том, а ін. (чеська) – по-старому – Карловим ун-том. На межі 19 і 20 ст. обидва ун-ти досягли значних наук. успіхів: у нім., напр., працював проф. А.Ейнштейн, в чеському – проф. Т.Масарик, який 1918 став першим президентом Чехословаччини. Від 1883 тривалий час на мед. ф-ті Карлового ун-ту викладав всесвітньо відомий укр. біохімік, гігієніст і епідеміолог проф. І.Я. Горбачевський, який 1902–03 навіть був обраний ректором цього ун-ту. 1902 деякий час в К.у. продовжувала навчання укр. студентська молодь (бл. 30 осіб), яка на знак протесту проти заборони австрійс. властями заснувати укр. ун-т у Львові покинула Галичину. Після утворення 1918 Чехословаччини вже сотні студентів з Галичини, Закарпатської України та ін. укр. земель навчалися в К.у., утворивши 1919 в Празі Укр. академічну громаду в ЧСР. Восени 1921 в приміщеннях К.у. – Каролінумі, Клементінумі та природописному ін-ті – розпочалися заняття для слухачів першого вищого навч. закладу і другої наук. установи укр. еміграції міжвоєн. періоду – Українського вільного університету, який за згодою чехословацької влади було переведено з Відня до Праги. Завдяки підтримці академічного сенату К.у. УВУ розгорнув плідну культ.-освіт. й наук. діяльність і проіснував у Празі до трав. 1945 та відіграв виняткову роль у розвитку укр. к-ри, науки й сусп. думки, підготувавши плеяду відомих учених і справжніх патріотів України. Водночас чимало професорів УВУ, зокрема С.Дністрянський, Д.Дорошенко, О.Колесса, І.Панькевич, О.Бурггардт, Я.Рудницький, у міжвоєн. роки викладали в К.у.

1939, після окупації Чехословаччини гітлерівськими військами, діяльність К.у. була зупинена, а Німецький ун-т увійшов до союзу ун-тів рейху.

1945 Німецький ун-т був закритий, а К.у. відновив свою роботу. В лют. 1948 встановлення в Чехословаччині комуніст. режиму тривалий період перешкоджало вільному розвиткові ун-ту. Після придушення "Празької весни" 1968 репресіям було піддано чимало викладачів і студентів К.у. Саме масова студентська демонстрація в Празі 17 листоп. 1989 проти тоталітарної системи (див. Тоталітаризм) поклала початок демонтажу комуніст. режиму в Чехословаччині.

Прийнятий у країні 1990 закон про вищі навч. заклади відновив університетську автономію і свободу навчання й наук. досліджень. Сьогодні К.у. складається із 17 ф-тів (3 з них діють за межами Праги), на яких навчається понад 42 тис. студентів. У ньому працюють тисячі викладачів, які здійснюють навчання й наук.-дослідницьку роботу з різноманітних дисциплін – від соціально-гуманітарних до природничих та медицини. В співробітництві з АН Чеської Республіки засновані нові спеціалізовані дослідницькі центри: теор. досліджень, середньовічних досліджень, біблійних досліджень тощо. К.у. є чл. багатьох міжнар. наук. орг-цій та університетських програм: Європ. асоціації міжнар. освіти, Об-ня ун-тів столиць Європи, Дунайської ректорської конф., Міжнар. асоціації ун-тів та ін. Ун-т реалізує програми обміну й співпраці з вищими навч. закладами більшості країн світу, в т. ч. України.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Віднянський С.В. Культурно-освітня діяльність української еміграції в Чехо-Словаччині: Український вільний університет (1921–1945 рр.). К., 1994
  2. Чехия и Словакия в XX веке: Очерки истории, кн. 1–2. М., 2005
  3. Інтернет-сайт:Universita Karlova v Praze (http://www.cuni.cz).

Посилання:
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ДНІСТРЯНСЬКИЙ СТАНІСЛАВ СЕВЕРИНОВИЧ
  • ДОРОШЕНКО ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГОРБАЧЕВСЬКИЙ ІВАН ЯКОВИЧ
  • КОЛЕССА ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • МАСАРИК ТОМАШ-ГАРРІГ
  • ПРАЗЬКА ВЕСНА 1968
  • РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ 1848–1849 РОКІВ
  • РУДНИЦЬКИЙ ЯРОСЛАВ-БОГДАН
  • ТОТАЛІТАРИЗМ
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ПРАЗІ (У МЮНХЕНІ)
  • ВІДЕНЬ
  • ВОЛИНЬ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕХІЯ, ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ЕРСТЕНЮК МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ФРАНЦЕВ ВОЛОДИМИР АНДРІЙОВИЧ
  • ФРІЧ ЙОСИП
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ ТА В УКРАЇНСЬКІЙ ДІАСПОРІ
  • КРАКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН АНТОНОВИЧ
  • ЛИСЬКО ЗІНОВІЙ
  • ЛУЦIВ ЛУКА
  • ЛЬВІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • МАРУНЧАК МИХАЙЛО ГРИГОРОВИЧ
  • МАСАРИК ТОМАШ-ГАРРІГ
  • МАТЮШЕНКО БОРИС ПАВЛОВИЧ
  • МУШИНКА МИКОЛА
  • МУЗИКА МАКСИМ МАКСИМОВИЧ
  • НАРІЖНИЙ СИМОН
  • НІДЕРЛЕ ЛЮБОР
  • ОГОНОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ
  • ОРЕЛЕЦЬКИЙ ВАСИЛЬ
  • ПАСТЕРНАК ЯРОСЛАВ ІВАНОВИЧ
  • ПАТРИЛО ІСИДОР
  • ПЕРФЕЦЬКИЙ ЄВГЕН ЮЛІАНОВИЧ
  • РОСОХА СТЕПАН
  • ШАФАРИК ПАВЕЛ-ЙОЗЕФ
  • ШЕВЧЕНКО ІГОР ІВАНОВИЧ
  • СТАХІВ МАТВІЙ ІВАНОВИЧ
  • ВІЛЕНСЬКЕ ПЕРЕМІР\'Я 1656 Р.
  • ЗІЛИНСЬКИЙ ІВАН
  • ЗІЛИНСЬКИЙ ОРЕСТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)