ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАРПАТСЬКА СІЧ, ОРГАНІЗАЦІЯ НАРОДНОЇ ОБОРОНИ КАРПАТСЬКА СІЧ

  Бібліографічне посилання: Вегеш М.М. КАРПАТСЬКА СІЧ, Організація народної оборони Карпатська Січ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Karpatska_sich (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАРПАТСЬКА СІЧ, ОРГАНІЗАЦІЯ НАРОДНОЇ ОБОРОНИ КАРПАТСЬКА СІЧ

КАРПАТСЬКА СІЧ, Організація народної оборони Карпатська Січ (ОНОКС) – спочатку напіввійськ. орг-ція з вишколу учасників укр. нац. руху для оборони Карпатської України (була створена згідно з нормами чинного на той час законодавства Чехословацької Республіки – див. Чехословаччина), а згодом ЗС Карпатської України. Установчі збори відбулися 9 листоп. 1938 в м. Хуст, на них було ухвалено Статут орг-ції, в якому проголошувалося, що гол. метою ОНОКС є: "Оборона державних і національних інтересів Підкарпатської Русі та плекання оборонного духа в українському громадянстві краю, поборювання протидержавної пропаганди та всестороння підтримка правительства Підкарпатської Русі зокрема для удержування ладу та безпеки". Гол. командантом ОНОКС було обрано Д.Климпуша, а до політ. штабу організації ввійшли І.Роман, І.Рогач і С.Росоха.

10 листоп. 1938 міністр Карпатської України Ю.Ревай затвердив рішення установчих зборів ОНОКС.

ОНОКС мала чітку і розгалужену структуру. Гол. її органами були Гол. команда і Рада. Команду очолював командант, який мав двох заступників і двох членів команди. В компетенції вищих органів ОНОКС було
кер-во орг-цією та розпорядження її майном. Рада складалася із команди і референтів (керівників секцій). Існували референтури: організації і зв'язку; пропаганди, преси та морального виховання; інструкторсько-оборонного навчання. При Гол. команді діяли адм. секретаріат і ревізійна комісія. Члени орг-ції поділялися на: дійсних, які були прийняті командою; благодійних, які надавали орг-ції матеріальну або моральну підтримку; почесних, які мали заслуги перед укр. народом. Благодійних і почесних чл. обирала Рада. Крім чл., були і кандидати в чл. орг-ції. Чл. ОНОКС мали право брати участь у всіх заходах, що проводились орг-цією, користуватись активними і пасивними виборчими правами, а також носити формений одяг, знаки і зброю. Низові орг-ції ОНОКС поділялися на відділи. Кілька відділів складали кущ. За званнями керівний склад поділявся таким чином: старший січовик, десятник, сотник і атаман. Посади, які вони займали, були такими: гуртковий, провідник, кошовий, член ради і командант. Відзнаки посад розміщувалися на рукавах і головних уборах форменого одягу. Керівний склад приймав присягу в присутності команданта. Команди ОНОКС були створені в Іршаві, Воловому (нині смт Міжгір'я), Великому Бичкові, Перечині, Рахові, Середньому (нині с-ще міськ. типу Ужгородського р-ну Закарп. обл.), Тячеві та Хусті. Кількість їхніх дійсних чл. не перевищувала 2 тис. осіб. Крім політ. штабу, який діяв легально, існував також військ. (таємний) штаб. Його спочатку очолював полк. М.Аркас, потім – полк. Г.Стефанів. "Летючою естрадою" – пропагандистським відділом Укр. нац. оборони та ОНОКС – керував М.Чирський. Координатором ідеологічної та політ. роботи в Карпатській Україні був О.Ольжич. За матеріальну допомогу нас. й уряду А.Волошина відповідав Я.Барановський (Борис, Лімницький): саме він координував взаємозв'язки Закарпаття зі світ. укр. орг-ціями. До військ. штабу входили Р.Шухевич (Щука), З.Коссак (Тарнавський), О.Карачевський (Свобода), Г.Барабаш (Чорний), Є.Врецьона (Волянський), І.Кедюлич (Чубчик) та ін. Обов'язки нач. штабу виконував полковник М.Колодзинський (Гузар). До військ. справ залучалися також О.Сеник (Канцлер, Грибівський), М.Капустянський (Степовик, Генерал, Низола), В.Курманович та В.Петрів. ОНОКС видавала тижневик "Наступ" (ред. С.Росоха), мала жін. відділ, який очолювали М.Тисовська та М.Химинець.

Чл. ОНОКС захищали кордони Карпатської України від нападів угор. і польс. терористів, вони також справили істотний вплив на проведення виборів до Сойму.

15 берез. 1939 А.Волошин призначив військ. міністром С.Клочурака, який, у свою чергу, призначив головнокомандуючим ЗС Карпатської України полк. С.Єфремова.

У ніч з 13 на 14 берез. карпатські січовики змушені були вести бої з чеськими військовиками, а наступного дня з регулярними частинами угор. армії. Незважаючи на зусилля штабу ОНОКС, січовики виявилися непідготовленими (насамперед через відсутність зброї) до боїв. Відділи ОНОКС разом з гімназистами певний час стримували наступ переважаючих угор. сил по лінії Перечин–Середнє–Іршава–Севлюш (нині м. Виноградів)–Королеве (нині смт Королево), однак 16 берез. 1939 армія противника захопила м. Хуст, і 17 берез. останні захисники Карпатської України припинили опір (хоча ще протягом місяця в горах продовжували діяти партизан. загони, які очолювали С.Росоха, Ф.Тацинець, М.Крупа, О.Ворохта). В боях ОНОКС втратила бл. 1 тис. осіб. Угор. власті повідомили, що під час березневих операцій в Карпатській Україні їх армія втратила 72 вояки вбитими, 163 пораненими, 4 пропали без вісті.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Росоха С. Карпатська Січ. В кн.: Історія Українського війська. Вінніпег, 1953
  2. Якимович Б. Карпатська Україна та її Збройні Сили – Карпатська Січ (1938–1939 рр.). "Шляхом Перемоги". 1993, 13 берез.
  3. В.М. Карпатська Січ. В кн.: Енциклопедія українознавства. Словникова частина, т. 3. Львів, 1994
  4. Д.К. Організація Народної Оборони "Карпатська Січ" (ОНОКС). В кн.: Енциклопедія українознавства. Загальна частина, т. 3. К., 1995
  5. Карпатська Січ. В кн.: Довідник з історії України, т. 2. К., 1995
  6. Фрідманський В. До питання про діяльність організації "Карпатська Січ" (1938–1939 рр.). "Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею" (Ужгород), 1995, вип. 1
  7. Карпатська Січ. В кн.: Матеріали наукової конференції. Ужгород, 1996
  8. Вегеш М. Карпатська Січ: сторінки історії (1938–1939 рр.). Ужгород, 1996
  9. Його ж. До питання про виникнення та діяльність Організації Народної Оборони Карпатська Січ (1938–1939 рр.). В кн.: Науковий збірник товариства "Просвіта" в Ужгороді, річник 1(15). Ужгород, 1996
  10. Вегеш М., Віднянський С. Карпатська Січ. В кн.: Малий словник історії України. К., 1997.

Посилання:
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ЄФРЕМОВ СЕРГІЙ
  • ІРШАВА
  • КАПУСТЯНСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
  • ХУСТ, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • КЛОЧУРАК СТЕПАН СТЕПАНОВИЧ
  • КЛИМПУШ ДМИТРО
  • КОЛОДЗІНСЬКИЙ-ГУЗАР МИХАЙЛО
  • КОРОЛЕВО, СЕЛИЩЕ
  • КОССАК ЗЕНОН
  • КУРМАНОВИЧ ВІКТОР ЙОСИПОВИЧ
  • МІЖГІР'Я
  • ОЛЬЖИЧ О.
  • ПЕРЕЧИН
  • ПЕТРІВ ВСЕВОЛОД МИКОЛАЙОВИЧ
  • РАХІВ
  • РЕВАЙ ЮЛІАН
  • РОСОХА СТЕПАН
  • СЕНИК ОМЕЛЯН
  • ШУХЕВИЧ РОМАН ОСИПОВИЧ
  • СТЕФАНІВ ГНАТ ПЕТРОВИЧ
  • ТЯЧІВ, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • ВЕЛИКИЙ БИЧКІВ
  • ВОЛОШИН АВГУСТИН ІВАНОВИЧ
  • ВРЕЦЬОНА ЄВГЕН
  • ВИНОГРАДІВ

  • Пов'язані терміни:
  • БИТИНСЬКИЙ МИКОЛА
  • ЄФРЕМОВ СЕРГІЙ
  • ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ
  • КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
  • ХУСТ, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • КЛИМПУШ ДМИТРО
  • КОЛОДЗІНСЬКИЙ-ГУЗАР МИХАЙЛО
  • КОССАК ЗЕНОН
  • КУЩИНСЬКИЙ АНТІН
  • ЛІСОВСЬКИЙ РОБЕРТ АНТОНОВИЧ
  • ЛОПАТИНСЬКИЙ ЮРІЙ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • РОГАЧ ІВАН
  • РОСОХА СТЕПАН
  • РИДЗ-СМІГЛИ ЕДВАРД
  • ШУХЕВИЧ РОМАН ОСИПОВИЧ
  • СІЧ - ОРГАНІЗАЦІЯ ГАЛИЧИНИ
  • СТАХІВ ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ
  • СТЕРЧО ПЕТРО
  • ВРЕЦЬОНА ЄВГЕН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)