ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАРПАТСЬКИЙ РЕЙД СУМСЬКОГО ПАРТИЗАНСЬКОГО З'ЄДНАННЯ ПІД КОМАНДУВАННЯМ С.КОВПАКА 1943

  Бібліографічне посилання: Кентій А.В. КАРПАТСЬКИЙ РЕЙД СУМСЬКОГО ПАРТИЗАНСЬКОГО З'ЄДНАННЯ ПІД КОМАНДУВАННЯМ С.КОВПАКА 1943 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Karpatsky_reyd (останній перегляд: 23.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАРПАТСЬКИЙ РЕЙД СУМСЬКОГО ПАРТИЗАНСЬКОГО З'ЄДНАННЯ ПІД КОМАНДУВАННЯМ С.КОВПАКА 1943

КАРПАТСЬКИЙ РЕЙД СУМСЬКОГО ПАРТИЗАНСЬКОГО З'ЄДНАННЯ ПІД КОМАНДУВАННЯМ С.КОВПАКА 1943 – проводився згідно з оперативним планом бойових дій партизанів України на весняно-літній період 1943 року, що був затверджений ЦК ВКП(б) і Державним комітетом оборони СРСР. Проходив з 12 черв. до 1 жовт. Перед з'єднанням ставилося завдання вийти рейдом на тер. Чернівецької області для здійснення там диверсій на нафтопроводах і комунікаціях противника, організації партизанського руху, а також вивчення можливостей ведення партизанської боротьби на тер. Польщі, Чехословаччини, Угорщини та Румунії. З'єднання (усього 4 батальйони, в їхньому складі було понад 1900 бійців, які мали на озброєнні, окрім гвинтівок, автоматів і пістолетів, також гармати, міномети й станкові кулемети) вийшло в рейд з білорус. с. Мілашевичі. Під час просування до заданого району відбулося кілька сутичок з ворогом – з охороною залізничних переїздів біля населених пунктів Томашгород, Рокитно, Борове. 24–25 черв. при форсуванні р. Горинь (прит. Прип'яті, бас. Дніпра) між селами Корчин і Здвижде Людвипільського р-ну Рівнен. обл. авангард з'єднання зіткнувся з бійцями Української повстанської армії, які намагалися зашкодити переправі. Після переговорів, ініційованих комісаром з'єднання С.Руднєвим, справу було полагоджено і бійці УПА без бою пропустили партизанів.

У ніч з 6 на 7 лип. з'єднання перетнуло кордон між рейхкомісаріатом "Україна" і дистриктом "Галичина", що входив до складу Генеральної губернії, і розгорнуло активні бойові дії. Було здійснено низку гучних диверсій на залізничних і шосейних комунікаціях, підірвано кілька ешелонів і зруйновано 4 мости, це на тривалий час зупинило рух на залізниці Тернопіль–Проскурів (нині м. Хмельницький), яка мала стратегічне значення. Німецька адміністрація одразу ж вдалася до рішучих дій. Напад на загони з'єднання було вчинено на сх. від Скалата. Партизани розгромили противника і услід за цим захопили містечко, де до їхніх рук потрапили трофеї – продовольство та майно. У ніч з 12 на 13 лип. Шалигінський загін з'єднання раптовим ударом вибив німців із с. Раштовці. Після цього гітлерівці почали застосовувати проти партизанів авіацію. 15 лип. з'єднання було блоковане майже 3 тис. нім. солдатів у лісі поблизу с. Седлиска. Після того, як партизанам вдалося вирватись із оточення, вони рушили в напрямку гір. Упродовж 18–19 лип. в р-нах населених пунктів Солотвин, Росульна, Манява відбулося кілька боїв, після чого з'єднання увійшло в Карпати. Гітлерівці перекинули у цей район додаткові сили і заблокували партизанів у горах, а невдовзі почали піддавати їх безупинним ударам авіації. Спроби вирватися з оточення не мали успіху, з'єднання виявилося непідготовленим до ведення ефективних бойових дій у гірській місцевості. За цих обставин партизанське командування наказало знищити гармати, міномети й станкові кулемети, а на верхових коней покласти вантаж і поранених. Після цього партизани атакували німців там, де ті цього менше всього могли чекати, а саме в районі м. Ділятин (тут був розташований німецький штаб з керівництва операцією). Рано вранці 4 серп. майже 1,5 тис. партизанів 3 ударними колонами кинулися з гір у долину Ділятина і зненацька заскочили там нім. гарнізон. Партизани пройшли через усе місто, і лише на виході їхній авангард на чолі з С.Руднєвим зіткнувся з колоною німців на автомашинах (до 1 тис. вояків), що прибула з Коломиї. Аби дати змогу осн. силам партизанів вийти з міста, С.Руднєв з кількома десятками бійців вступив у зустрічний бій з ворогом. З'єднання вирвалося з міста, але знову змушене було відійти в гори. С.Руднєв і його загін загинули. 5 серп. на нараді командирів і комісарів було ухвалено рішення розділити з'єднання на 6 бойових груп і кожній з них самостійно піти на прорив, а потім тим, хто прорветься, знову зустрітися в обумовленому місці й продовжити бойові дії в Прикарпатті. Німці, які не чекали повторної атаки, не зуміли перешкодити партизанам вирватися з оточення, хоча й кинулися їх переслідувати. Тим часом втрата важкої зброї, боєприпасів і фізична втома не дали змоги з'єднанню продовжити боротьбу в Карпатах. Тоді групами (великими і малими) і по одному партизани рушили на Полісся. Між 23 і 27 вересня в районі м. Городниця зустрілися групи С.Ковпака, П.Вершигори і М.Павловського, всього понад 600 бійців, а наприкінці цього ж місяця вони вийшли в район свого постійного базування на Поліссі. Рейд у Карпати, який тривав майже 100 днів, був розцінений ЦК КП(б)У і Українським штабом партизанського руху "найбліскучішим рейдом із всіх рейдів, які здійснювалися партизанами України". Партизани пройшли 4 тис. км по окупованій тер., в боях і диверсіях підбили 2 літаки, 4 танки, 5 гармат, спалили 333 автомашини, зруйнували 40 нафтових веж, 13 нафтосховищ, 3 нафтопереробні з-ди, підірвали 19 ешелонів, 47 залізничних і шосейних мостів довжиною 3,6 тис. погонних метрів. Загони з'єднання знищили бл. 3,5 тис. ворожих солдатів і офіцерів. Власні втрати партизанів вбитими і зниклими без вісті сягали до 600 осіб.

Разом з тим рейд засвідчив, що план його проведення був украй ризикованим, оскільки його ініціатори і розробники – ЦК КП(б)У і УШПР – у поспіху, – аби догодити наполяганням Москви, – не врахували чимало важливих обставин проведення бойових партизанських операцій у Карпатах. Насамперед, що укр. населення Карпат не надасть бажаної підтримки партизанам і що гармати та міномети у гірських умовах зашкодять їхнім (партизанів) діям.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Вершигора П. Люди с чистой совестью, т. 2, кн. 2. Карпатский рейд. М., 1963
  2. Ковпак С.А. Від Путивля до Карпат. К., 1973
  3. Курас И.Ф., Кентий А.В. Штаб непокоренных (Украинский штаб партизанского движения в годы Великой Отечественной войны). К., 1988
  4. Україна партизанська. 1941–1945. Партизанські формування та органи керівництва ними. К., 2001.

Посилання:
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДІЛЯТИН
  • ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ОБОРОНИ СРСР
  • ГАЛИЧИНА
  • ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КОЛОМИЯ
  • КОВПАК СИДІР АРТЕМОВИЧ
  • РУДНЄВ СЕМЕН ВАСИЛЬОВИЧ
  • СКАЛАТ, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОЛОТВИН, СМТ ІВАНО-ФРАНКОВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • УКРАЇНА, РЕЙХСКОМІСАРІАТ
  • УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ШТАБ ПАРТИЗАНСЬКОГО РУХУ (УШПР
  • ВЕРШИГОРА ПЕТРО ПЕТРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ГРИМАЙЛІВ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КОВПАК СИДІР АРТЕМОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)