ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАРПАТСЬКИХ КУРГАНІВ КУЛЬТУРА

  Бібліографічне посилання: Вакуленко Л.В. КАРПАТСЬКИХ КУРГАНІВ КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Karpatskykh_kurganiv_k_ra (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАРПАТСЬКИХ КУРГАНІВ КУЛЬТУРА

КАРПАТСЬКИХ КУРГАНІВ КУЛЬТУРА – археол. к-ра кін. 2 – поч. 5 ст. н. е. Її пам'ятки поширені в передгірських областях Сх. Карпат по верхніх течіях Дністра, Сірета і Прута (притоки Дунаю). Перші з них були відкриті наприкінці 19 ст., в окрему археологічну культуру виділені М.Смішком 1960. Назва пов'язана з курганним поховальним обрядом. Дослідження провадили Т.Сулімірський, Я.Пастернак, М.Смішко, Л.Вакуленко. Розкопки велися на 10 поселеннях та 30 могильниках. Поселення розташов. на мисах, утворених течіями річок. Житла – напівземлянки прямокутної форми пл. 9–12 м², глибиною 0,5–0,9 м. Наявні також госп. споруди, госп. ями та вогнища поза спорудами. На поселеннях у смт Печеніжин та с. Голинь (Калуського р-ну) відкриті гончарські горни, в с. Пилипи (Коломийського р-ну, всі Івано-Франк. обл.) – комплекс зерносховищ. Могильники розташов. на вершинах узгір'їв та високих берегах річок. Вони налічують від 5–20 до 60–100 насипів. Кургани куполоподібної форми мали висоту 1–1,5 м і діаметр 10–12 м. Тут виявлені залишки земляних, кам'яних та дерев'яних підкурганних конструкцій. Обряд поховання – тілоспалення на місці поховання. Поховальний інвентар складався з керамічних посудин-приставок, предметів убрання покійного (фібули, пряжки, намиста та ін. прикраси) та особистих речей (ножі, знаряддя праці, кістяні гребінці, монети). Про заняття нас. землеробством свідчать знайдені в курганах та на поселеннях наральник, серпи, жорна, посудини для зберігання зерна та широкий асортимент виявлених зерен обгорілих злаків. У керамічному комплексі виробів переважає посуд, виготовлений на гончарному крузі. На широкі торг. зв'язки, здебільшого зі сх. рим. провінціями (див. Рим Стародавній), вказують численні знахідки антич. амфор, рим. монет, а також імпортного скляного посуду.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Смішко М.Ю. Карпатські кургани першої половини I тисячоліття н. е. К., 1960
  2. Вакуленко Л.В. Пам'ятки підгір'я Українських Карпат першої половини I тисячоліття н. е. К., 1977.

Посилання:
  • АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА
  • ПАСТЕРНАК ЯРОСЛАВ ІВАНОВИЧ
  • ПЕЧЕНІЖИН
  • РИМ СТАРОДАВНІЙ
  • СУЛІМІРСЬКИЙ ТАДЕУШ

  • Пов'язані терміни:
  • КОДИН, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • НИЖНІЙ СТРУТЕНЬ
  • РИМ СТАРОДАВНІЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)