ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАРПЕНКО-КАРИЙ

  Бібліографічне посилання: Шепель Л.Ф. КАРПЕНКО-КАРИЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Karpenko_Kary (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАРПЕНКО-КАРИЙ

КАРПЕНКО-КАРИЙ (справжні прізв., ім'я та по батькові – Тобілевич Іван Карпович; ін. псевд. – Гнат Карий, Неплюй, Тугай; 29(17).09.1845–15(02).09. 1907) – драматург, прозаїк, актор, режисер, театральний діяч. Старший брат М.К.Садовського та П.Саксаганського. Н. в с. Арсенівка (нині село Новомиргородського р-ну Кіровогр. обл.) в сім'ї збіднілого шляхтича. Від 1859 служив дрібним чиновником. 1863 заснував аматорський гурток, до якого приєднався М.Кропивницький. 1869 одружився з Н.Тарковською. 1871 неподалік м. Єлизаветград (нині м. Кіровоград) на землі, що дісталася в спадок, побудував садибу (після смерті дружини 1881 назвав Надеждівкою – нині це історико-культ. заповідник "Хутір Надія"). Наприкінці 1870-х рр. очолив аматорський гурток при громад. клубі (діяльність гуртка припинилася після 1876, див. Емський акт 1876). Ставши чл. Т-ва з поширення ремесел і грамотності (нелегальний українофільський гурток), пропагував революц.-визвол. ідеї, розповсюджував заборонену літ. Восени 1883 за політ. неблагонадійність звільнений зі служби та висланий на 3 роки до м. Новочеркаськ (нині місто Ростовської обл., РФ) під гласний нагляд поліції. Тут він удруге одружився – з С.Дітковською – і повернувся на х. Надія (поблизу с. Миколаївка; нині село Кіровогр. р-ну Кіровогр. обл.). Від 1888 – актор трупи свого брата М.К.Садовського. 1890 разом зі своїм молодшим братом П.Саксаганським створив "Товариство російсько-малоросійських артистів". Під кер-вом його брата
т-во стало найкращим укр. театральним колективом, що плідно розвивав традиції укр. сцени. На базі цього т-ва виникла об'єднана трупа корифеїв укр. театру "Малоросійська трупа", а згодом – "Товариство малоросійських артистів під керівництвом П.Саксаганського за участю Івана Карпенка-Карого".

Літ. діяльність почав у серед. 1870-х рр. як критик, фейлетоніст, публіцист. У драматургії виступив на поч. 1880-х рр. Написав 18 оригінальних п'єс і переробив 3 п'єси ін. авторів.

П. у м. Берлін (Німеччина), в клініці проф. Боаза, тіло за його заповітом було перевезене в Україну і поховане на х. Надія.

З нагоди 100-річчя від дня народження К.-К. 1945 його ім'я присвоєно Київ. ін-ту театральних мист-в. У його садибі 1956 відкрито заповідник-музей "Хутір Надія". В с. Корлюгівка Кіровогр. р-ну Кіровогр. обл. на могилі та в заповіднику-музеї встановлено пам'ятники.

дата публікації: 2007 р.

Праці:
  1. Твори. Львів, 1897
  2. Драми і комедії, т. 1–5. Одеса–Полтава, 1897–1905
  3. Твори, т. 1–6. К.–Х., 1929–31
  4. Твори, т. 1–3. К., 1960–61
  5. Вибрані п'єси. К., 1970
  6. Твори, т. 1–3. К., 1985
  7. Вибрані твори. К., 1989
  8. Драматичні твори. К., 1989.
Література:
  1. Єфремов С. Карпенко-Карий (Ів.К.Тобілевич). К., 1924
  2. Чикаленко Є. Щоденник: (1907–1917). Львів, 1931
  3. Саксаганський П. Театр і життя: Мемуари. Х., 1932
  4. Ткаченко Г.В. Іван Тобілевич (Карпенко-Карий). Х.–К., 1933
  5. Тобілевич С.В. Життя Івана Тобілевича. К., 1945
  6. Тобілевич С.В. Мої стежки і зустрічі. К., 1957
  7. Падалка Н.І. Життя і творчість І.Карпенка-Карого. К., 1957
  8. Скрипник І.П. Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич). К., 1960
  9. Цибаньова О.С. Літопис життя і творчості І.Карпенка-Карого (І.К.Тобілевича). К., 1967
  10. І.К.Карпенко-Карий: 1845–1907. В кн.: Корифеї українського театру. К., 1982
  11. Спогади про Івана Карпенка-Карого. К., 1987
  12. Дудко В.І. Неопублікований лист Івана Карпенка-Карого. "Архіви України", 1990, № 6
  13. Лата А.Т. Апостоли правоти і науки: Документи і матеріали. К., 1999
  14. Василенко Р. Життя в гримі та без (Шляхами діаспори). К., 1999
  15. Шаров О. 100 видатних імен України. К., 1999.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ЕМСЬКИЙ АКТ 1876
  • ХУТІР НАДІЯ ДЕРЖАВНИЙ ЗАПОВІДНИК-МУЗЕЙ КАРПЕНКО-КАРОГО
  • КІРОВОГРАД
  • КРОПИВНИЦЬКИЙ МАРКО ЛУКИЧ
  • САДОВСЬКИЙ МИКОЛА КАРПОВИЧ
  • САКСАГАНСЬКИЙ ПАНАС КАРПОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БОБРИНЕЦЬ
  • ЧАЛИЙ САВА
  • ДАЛЬСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • ДУРДУКІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ФЕДОРОВИЧ
  • ГРОМАДИ
  • ІРПІНЬ
  • ІСТОРИЧНІ УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КІРОВОГРАД
  • КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КІРОВОГРАДСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ, КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • КОБЗАР
  • КРИМСЬКИЙ АГАТАНГЕЛ ЮХИМОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ СТЕПАНІВНА
  • КУМАНЧЕНКО ПОЛІНА ВОЛОДИМИРІВНА
  • КУРБАС ЛЕСЬ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • ЛЕВИТСЬКИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛІНИЦЬКА ЛЮБОВ ПАВЛІВНА
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛИТВИНЕНКО-ВОЛЬГЕМУТ МАРІЯ ІВАНІВНА
  • МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР АМВРОСІЙОВИЧ
  • МІЛЮТЕНКО ДМИТРО ОМЕЛЯНОВИЧ
  • МИКОЛАЇВСЬКЕ УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • НІЩИНСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • ПОНОМАРЕНКО ЄВГЕН ПОРФИРОВИЧ
  • ПРАВДА
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • САДОВСЬКИЙ МИКОЛА КАРПОВИЧ
  • САХНЕНКО ДАНИЛО
  • САКСАГАНСЬКИЙ ПАНАС КАРПОВИЧ
  • ШАГАЙДА СТЕПАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА
  • СТУПКА БОГДАН СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • ТЕСЛЕНКО АРХИП ЮХИМОВИЧ
  • ТОВАРИСТВО РОСІЙСЬКО-МАЛОРОСІЙСЬКИХ АРТИСТІВ
  • ВІК
  • ЮРА ГНАТ ПЕТРОВИЧ
  • ЗАХАРКО ІВАН
  • ЗАНЬКОВЕЦЬКА МАРІЯ КОСТЯНТИНІВНА
  • ЗАТИРКЕВИЧ–КАРПИНСЬКА ГАННА ПЕТРІВНА
  • ЗЕМЛЕРОБСЬКІ АРТІЛІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)