ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАШТЕЛЯН

  Бібліографічне посилання: Сас П.М. КАШТЕЛЯН [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kashtelyan (останній перегляд: 20.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАШТЕЛЯН

КАШТЕЛЯН – назва сановного урядника в Короні Польській, який виконував адм.-госп., суд. і військ. функції в гродській окрузі – каштелянії (від лат. castellum – замок). У більш пізній період, зокрема після Люблінської унії 1569, так називали сановника, який мав місце в сенаті (див. Сенат у Речі Посполитій) і наділявся деякими повноваженнями у військ. сфері, насамперед щодо підтримання обороноздатності королів. замків. До компетенції К. входили: збір натуральних податків із військ.-службового нас., яке підлягало урядові замку; командування замковою залогою, а також рицарством каштелянії; розслідування злочинів, суд (у т. ч. особливий суд на торгу) і покарання злочинців. Йому підпорядковувалися ін. урядники каштелянії, зокрема, хорунжий, який мобілізовував воїнів (рицарів), і войський, який був заст. К. з військ. справ. Упродовж 14–15 ст. повноваження К. були істотно обмежені: належну йому суд. владу поділили між старостою (див. Староство) та земським судом (з 1454); скоротилися його адм.-госп. функції, насамперед ті, що стосувалися держ. скарбу. Врешті-решт, уряд К. став почесним урядом у воєводстві: його посідання відкривало доступ до сенату.

У владній ієрархії земських урядів уряд К. стояв відразу після уряду воєводи. Поміж собою К. поділялися на "великих" (К. найзначніших міст, центрів воєводств, вони мали почесні місця в сенаті) та "менших" (К. повітових містечок, вони не мали окремих крісел у радній залі сенату).

Після Люблінської унії 1569 в кожному воєводстві, що було створене на теренах інкорпорованих укр. земель, було запроваджено по одному уряду К., що мали такий само статус, як і статус польс. "великого" (ген.) К. Як правило, ці уряди посідали впливові князі й пани (так, в укр. воєводствах каштелянами були, зокрема, представники родів князів Заславських, Вишневецьких, Сангушків, панів Семашків, Гойських). З часом, після утворення нових укр. воєводств, кількість К. в укр. землях дещо зросла: 1639 з'явився уряд черніг. К., а 1775 – житомир. і овруцького.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Kutrzeba S. Historia ustroju Polski w zarysie, t. 1–2. Lwów, 1920–21
  2. Brukner A. Encyklopedia staropolska, t. 1. Warszawa, 1939
  3. Sysyn F.E. Between Poland and the Ukraine. The Dilemma of adam Kysil. 1600–1653. Cambridge, Massachusetts, 1985
  4. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця ХIV до середини ХVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993
  5. Bardach J.та ін. Historia ustroju i prawa polskiego. Warszawa, 1996.

Посилання:
  • ХОРУНЖИЙ
  • КНЯЗЬ
  • КОРОНА, КРОНА
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • ПАНИ
  • САНГУШКИ
  • СЕНАТ У РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ
  • СТАРОСТВО
  • ТОРГИ
  • ВОЄВОДА
  • ВОЄВОДСТВО
  • ВОЙСЬКИЙ
  • ВИШНЕВЕЦЬКІ
  • ЗАСЛАВСЬКІ
  • ЗЕМСЬКІ СУДИ

  • Пов'язані терміни:
  • БРАНИЦЬКІ
  • БРАЦЛАВСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ЧАПЛИЧІ, РІД
  • ЧЕТВЕРТИНСЬКІ
  • ФРЕДРО АНДЖЕЙ-МАКСИМІЛІАН
  • ГОЛЬШАНСЬКІ (ДУБРОВИЦЬКІ)
  • ГУЛЕВИЧІ
  • КАЛИНОВСЬКІ
  • КАЛИНОВСЬКИЙ ВАЛЕНТИЙ-ОЛЕКСАНДР
  • КАПТУРОВІ СУДИ
  • КАПУСТИ
  • ХОДИКИ
  • ХОЛМСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ХОРУНЖИЙ ЗЕМСЬКИЙ
  • КОМОРНИК
  • КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • КУЧА ІЛЛЯ
  • КУРБСЬКИЙ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КИСІЛЬ АДАМ ГРИГОРОВИЧ
  • ЛЮБОМИРСЬКИЙ ЄЖИ-СЕБАСТІЯН
  • МАКОШИНСЬКИЙ СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МАКСАКІВСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • МАЛИНСЬКИЙ (ЄЛО-МАЛИНСЬКИЙ) ДАНИЛО МАТВІЙОВИЧ
  • МЕНА
  • МІХАЛОВСЬКИЙ ЯКУБ
  • МЛИНІВ - СМТ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛ.
  • МОНАСТИРИЩЕНСЬКА ОБОРОНА 1653
  • МИШКИ-ВАРКОВСЬКІ ТА МИШКИ-ХОЛОНЕВСЬКІ
  • НЕМИРИЧІ
  • ОЛЕСЬКО
  • ОЛЕСЬКИЙ ЗАМОК
  • ОСТРОЗЬКА УГОДА 1670
  • ОСТРОЗЬКИЙ КОСТЯНТИН ІВАНОВИЧ
  • ОСТРОЗЬКИЙ ЯНУШ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ПАНИ
  • ПАНИ-РАДА
  • ПІДКОМОРСЬКИЙ СУД
  • ПІДЛЯСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • ПОЛІСЬКЕ
  • ПОЛЬСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1617–1618
  • ПОТІЙ ІПАТІЙ
  • ПОТОЦЬКІ
  • ПОТОЦЬКИЙ ПАВЛО
  • ПОТОЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • ПИСАР, ПИСАРІ РУСЬКОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ
  • РАДЗИВІЛЛ КРИШТОФ, КРИШТОФ РАДЗИВІЛЛ ПЕРУН
  • РАДЗИВІЛЛ МИКОЛАЙ-КРИШТОФ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
  • САНГУШКИ
  • САПІГИ
  • СЕНАТ У РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ
  • СЕНЯВСЬКІ
  • СЕНЮТИ-ЛЯХОВЕЦЬКІ
  • СОБЕСЬКИЙ ЯКІВ
  • СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ
  • ТОРГОВИЦЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ
  • УРЯДИ ЗЕМСЬКІ 15–18 СТОЛІТЬ У КОРОЛІВСТВІ ПОЛЬСЬКОМУ І РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ
  • УРЯДНИКИ КОРОНИ ПОЛЬСЬКОЇ, ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
  • ВОЙСЬКИЙ
  • ВОРОНЕЦЬКІ
  • ВИШНЕВЕЦЬКІ
  • ЯБЛОНОВСЬКІ
  • ЯБЛОНОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ЯН
  • ЗАГОРОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ
  • ЗАМОЙСЬКИЙ ЯН
  • ЗАСЛАВСЬКІ
  • ЗАВАДСЬКИЙ КАЗИМИР
  • ЗБАРАЗЬКІ
  • ЗБОРОВСЬКИЙ САМУЇЛ
  • ЖОЛКЕВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)