ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАТОРЖНИЙ РОМАН

  Бібліографічне посилання: Голобуцький П.В. КАТОРЖНИЙ Роман [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Katorzhny_R (останній перегляд: 17.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАТОРЖНИЙ РОМАН

КАТОРЖНИЙ (Каторжан) Роман (р. н. невід. – помер після 09.11(30.10).1654) – військ. і держ. діяч 17 ст., ніжин. наказний полковник, про якого в досліджених на сьогодні джерелах є лише кілька скупих повідомлень, і саме це дає змогу деяким історикам ототожнювати його, зважаючи на характерне прізвище – Каторжний, з фігурантами різних повстань на турец. галерах, зокрема повстання, описаного в італ. брошурі 1643 (там мовиться про рус. невільників, які захопили галеру і визволилися з неволі). Відповідний текст італ. брошури ввів до наук. обігу В.Антонович і він же звернув увагу на те, що опис подій у брошурі подібний до традицій "Думи про Самійла Кішку". Жодних документальних підтверджень на користь припущення про участь К. в описаних у цій брошурі подіях поки що немає. Згадується Роман Каторжний у складі старшини Корсунського полку в "Реєстрі всього Війська Запорозького" 1649. На думку М.Грушевського, К., "очевидно, був досвідченим бувальцем, побував на каторзі (див. Каторга, весельно-вітрильне судно), там навчився турецької мови й дістав своє прізвище Каторжного або Каторжана". Володіння турец. мовою зіграло не останню роль у тому, що К. був призначений козац. послом у Стамбулі. Про нього згадують польс. сучасники В.Коховський та анонімний польс. автор щоденника тих подій. Зокрема, останній досить детально передав розмову, що відбулася між К. і гетьманом великим коронним М.Потоцьким 2 верес. 1651 під час укладання Білоцерківського договору. К. запитав у гетьмана: "Чому ви нас не пускали на море на турка " і додав: "Того б лиха не було в нашій землі!", натякаючи на те, що коли б польс. влада не заважала мор. походам козаків на Чорному морі, то й війни між козаками і поляками не було б. М.Потоцький на це досить туманно відповів: "Все, що ми робимо, то для користі турецького царя; ми охороняємо його царство, а самі себе розоряємо". К. продовжив: "Тоді вже тепер нехай королівська милість і Річ Посполитова не боронять нам море, бо козак не обійдеться без війни". М.Потоцький на це промовив: "Хоч би і зараз хотіли йти – йдіть; ми вам не будемо забороняти". Зберігся також документ, в якому К. фігурує в ранзі ніжин. наказного полковника. Це виданий самим К. 30 жовт. 1654 ченцям Мансаківського Спасо-Преображенського монастиря універсал про "послушенство" (монастирю) "атаманам, війтам і всякой громаде". В універсалі К. зазначає, зокрема, про свою недугу – "я сам от господа Бога наваженій хворобою". Очевидно, саме недомагання завадило К. взяти більш активну участь у вирішенні конфлікту, що назрів тоді між селянами і монастирем, і, можливо, саме тогочасна недуга вкоротила йому віку. Проте сказати про це більш певно не можна: жодних пізніших документальних свідчень про долю К. не виявлено.

Що ж стосується тези, яка міститься в окремих публікаціях з укр. історії, про поширеність прізвища Каторжний серед запороз. козаків, то з цього приводу слід зазначити таке. Це прізвище давалося, як правило, людям, які поверталися на батьківщину з турец. каторг, але воно не було характерним для запороз. козаків. Натомість воно було поширеним між донських козаків. Зокрема, є документальні повідомлення, що 1628 донські козаки "під начальством Івана Каторжного промишляли на морі над турскими людьми"; також збереглася інформація путивльського воєводи кн. С.Прозоровського про те, що Степан Каторжний був направлений "к писарю" І.Виговському "проведать всяких вещей тайным образом", тобто як рос. шпигун. В документі сказано, що він "турского, татарского та литовского языку знает" (ці знання Степан, очевидно, міг отримати, перебуваючи в турец. неволі). Відомий також Олексій Каторжний – отаман донських козаків, учасник повстання під проводом С.Разіна. Рос. документи містять досить багато згадок про ті чи ін. події, в яких брали участь особи з прізвищем Каторжний.

Дж.: Poloniae ab obita Vladislavi IV Climacteres scriptoze Vespasiano a Kochovo Kochowski, vol. 1–3. Cracowia, 1683, 1688, 1698; Starożytności historyczne polskie z rękopismów zebrał Ambrozy Grabowski, t. 1–2. Kraków, 1840; Памятники, изданные Временною Киевскою Комиссиею для розбора древних актов, т. 1. К., 1845; Воссоединение Украины с Россией: Документы и материалы, т. 3. М., 1953; Реєстр усього Війська Запорозького, після Зборівського договору з королем польським Яном Казиміром складений 1649 року, жовтня 16 дня й виданий по достеменному виданню О.М. Бодянським. К., 1994; Універсали Богдана Хмельницького. 1648–1657 рр. К., 1998.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Костомаров Н.И. Богдан Хмельницкий. Исторические монографии и исследования, кн. 4, т. 9. М., 1904
  2. Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 9, ч. 1. К., 1928
  3. Соловьев С. История России, кн. 5, т. 9–10
  4. кн. 6, т. 11–12. М., 1961.

Посилання:
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1651 Р.
  • ДОНСЬКІ КОЗАКИ
  • ГАЛЕРА
  • ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • КАТОРГА, КАТОРЖНІ РОБОТИ
  • КОХОВСЬКИЙ ВЕСПАСІАН
  • КОРСУНСЬКИЙ ПОЛК
  • ПОТОЦЬКИЙ МИКОЛА
  • РЕЄСТР ВІЙСЬКА ЗАПОРІЗЬКОГО 1649
  • СТАМБУЛ
  • ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • КАТОРГА, КАТОРЖНІ РОБОТИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)