ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАЗАХСТАН, РЕСПУБЛІКА КАЗАХСТАН

  Бібліографічне посилання: Бур’ян М.С., Примаченко Я.Л. КАЗАХСТАН, Республіка Казахстан [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kazakhstan (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАЗАХСТАН, РЕСПУБЛІКА КАЗАХСТАН

КАЗАХСТАН, Республіка Казахстан – д-ва в Центр. Азії. На зх. омивається Каспійським м., на пн. межує з РФ, на сх. – з Китаєм, на пд. – з Киргизією, Узбекистаном і Туркменистаном. Тер. – 2717,3 тис. км². Столиця – Астана. Адм.-тер. поділ – 14 обл. Нас. – 15,19 млн осіб (2005). Етнічний склад: казахи (57,2 %), росіяни (27,2 %), українці (3,2 %), узбеки (2,7 %), німці (1,6 %), татари (1,6 %), уйгури (1,5 %) та ін. (5 %). Держ. мови – казахська, російська. За конфесійною належністю нас. К. поділяється на – мусульман-сунітів (47 %), православних (44 %), протестантів (2 %) та ін. (7 %). 16 груд. 1991 була проголошена незалежність К. За формою правління це президентська республіка. Президент є главою виконавчої влади й обирається строком на 7 років. Згідно з конституцією, прийнятою на референдумі 1995, президент має право, зокрема, ініціювати внесення поправок до осн. закону, призначати й відправляти у відставку уряд, розпускати парламент, проводити референдуми та призначати голів виконавчої влади на місцях. Законодавча влада представлена двопалатним парламентом, який складається з Сенату (39 сенаторів) та Мажилісу (107 депутатів). 32 сенатори (по 2 від кожної області та міст Астана й Алмати) обираються непрямим голосуванням терміном на 6 років, 7 сенаторів призначаються за президентською квотою. Половина складу Сенату оновлюється кожні 3 роки. Довічними сенаторами є всі колиш. президенти країни. Депутати Мажилісу обираються прямим голосуванням терміном на 5 років за пропорційною з 7-відсотковим бар'єром системою.

Перші держ. утворення на тер. К. з'явилися в 1 тис. до н. е. – це були союзи сакських племен. 238 до н. е. одне з таких племен – парни (дахи) на чолі з родом Аршакідів заснувало в Ірані нову імперію – Парфянське царство.

Від 3 ст. до н. е. на тер. К. виникає кілька ранніх д-в кочовиків. У пд.-сх. ч. К., т. зв. Семиріччі (Джетису), була утворена
д-ва Усунь. Тоді ж у середній течії р. Сирдар'я існувала д-ва кангарів. На зх. від них кочували чисельні племена аланів, землі яких розташовувалися на пн. від Аральського й Каспійського морів. Частина племен аланів розбила скіфів і пішла в Пн. Причорномор'я і далі в Європу. 47 до н. е. після поділу хунських племен на дві групи – пн. і пд., пн. хуни переселилися в країну кангарів, де впродовж кількох наступних століть асимілювалися місц. племенами, давши поштовх творенню нової народності, яка увійшла в історію під назвою гунів. 375 гуни на чолі зі своїм правителем Баламбером рушили на захід, форсували р. Дон і розбили племінний союз остготів (див. Готи). Рятуючись від гунів, племена вестготів переселялися на зх. землі. Ці події дали початок Великому переселенню народів.

До серед. 5 ст. н. е. давні д-ви К. практично припинили існування.

Тер. Семиріччя та Сх. К. на поч. 5 ст. була окраїною імперії жужанів, з центром у Монголії. 551 один з алтайських союзів племен – ашина – за допомогою Китаю розгромив жужанів. Просуваючись на захід, вони захопили тер. аж до Аральського моря. Невдовзі це плем'я утворило Тюркський каганат (слово "тюрк" означає міцний, сильний; спочатку ним іменували членів сім'ї правлячого роду Ашина, згодом – усе плем'я ашина, а потім і всі підвладні Тюркському каганату племена; див. Тюрки). Процвітання каганату забезпечувалося завдяки тому, що він контролював товаропотік, що йшов по Великому шовковому шляху, однак тривало це недовго. В 2-й пол. 7 ст. тер. Тюркського каганату перейшла під контроль Китаю. Впродовж 8–10 ст. на тер. Семиріччя існувало кілька держ. утворень, зокрема, д-ва Тюргешей та Карлуцький каганат. Це був період міжусобних війн та боротьби із військами арабів, що час від часу вторгалися на тер. Семиріччя. 940 владу в Cемиріччі захопила нова династія. Один з перших її правителей прийняв іслам і взяв титул Дослан Карахан. Була утворена д-ва Караханідів, іслам у ній став держ. релігією, араб. графіка замінила давньотюркську. Розпочинається процес осідання кочовиків. 1141 Караханідська д-ва потрапила у васальну залежність від киданів.

1219–24 тер. К. була підкорена Чингізханом і увійшла до складу Монгол. д-ви. Після смерті Чингізхана на тер. К. було утворено три улуси (володіння): найбільшу степову частину отримав старший син Джучі, пд. і пд.-сх. – відійшли до Чагатая, пн.-сх. – до Угедея. Землі Джучі отримали назву Улуг улус (Великий улус) й були успадковані його сином – Бату (див. Батий). У сх. джерелах Улуг улус відомий як Ак Орда (Біла орда), а в руських літописах пізнішого часу – Золота Орда. За монгол. правління на тер. К. припинилися міжусобні війни, розвинулися торгівля й містобудування.

На рубежі 14–15 ст. улуси Чингізидів роздробилися на відособлені д-ви. На основі місц. етнічних груп виникли ханства – Моголістан, ханство Абулхайра (Д-ва кочових узбеків), Ногайська орда.

1456 султани Джанібек і Кєрєй з підданими відкочували з д-ви хана Абулхайра на береги річок Чу й Талас, де хан Чагатайського улусу виділив їм землі. Це стало початком формування Казах. ханства. З часом казах. хани розширили свої володіння. В серед. 17 ст. внутр. конфлікти ослабили ханство, цьому сприяли також сх. сусіди – племена джунгарів. На поч. 18 ст. Казах. ханство розпалося на три жузи (улуси): племена, які мешкали на пд. і пд.-сх. землях К., утворили Старший (Улу) жуз, племена серед. ч. К. – Середній (Орта) жуз, а зх. ч. – Молодший (Кіши) жуз. Назви жузів відображали старшинство правлячих родів. Найчисельнішим був Молодший жуз.

Існує кілька версій щодо походження тогочасного етноніма "казах", зокрема – він є похідним від терміна "казак/казах", яким позначалися кочовики, що займалися військ. справою або відділилися від д-ви й не визнавали центр. влади (від давньотюркського "кьоз" – бродити). Саме через це група кочовиків на чолі з Джанібеком та Кєрєєм, які в серед. 14 ст. утворили нову д-ву, отримала назву казахи, а їхня д-ва стала називатися Казах. ханством. Згодом назва "казах" поширилася на всіх підданих ханства й перетворилася на етнонім. За ін. версією, цей етнонім походить від більш давніх, що слугували за самоназви племенам, які населяли тер. К. Такі давні етноніми, як "саки", "каспи", "хозари", "ази", в результаті видозмінення, зрештою, могли утворити етнонім "казах".

Розташоване між Росією і Китаєм Казах. ханство стало об'єктом геополіт. інтересів обох цих найбільших д-в Євразії. В умовах гострої боротьби за владу та постійних набігів джунгарів хан Молодшого жузу – Абулхаїр – вирішив заручитися підтримкою Російської імперії: 1734 вступ Молодшого жузу під рос. протекторат було остаточно оформлено. Згодом рос. протекторат прийняли Середній і Старший жузи. Росія відразу почала колонізацію казах. земель (буд-во міст-фортець, масове переселення сюди рос. нас., передача пасовищ під сел. угіддя тощо). Це стало причиною виступів казах. ханів проти рос. влади, проте всі вони були придушені. На поч. 1870-х рр. Казах. ханство перестало існувати як незалежна д-ва.

Після революції 1917 (див. Жовтневий переворот 1917 у Петрограді) в К. встановлено рад. владу. 1920 утворено Киргизьку, а 1925 – Казах. автономну республіку в складі РСФРР. В груд. 1936 створена Казах. РСР у складі СРСР із столицею в м. Алма-Ата (нині м. Алмати).

1929 форсованими темпами було розпочато колективізацію с. госп-ва, це мало катастрофічні наслідки для казахів. Згідно з переписом нас. 1929, в СРСР проживало 3 млн 963 тис. казахів, тоді як за переписом 1939 – 3 млн 100 тис. З урахуванням природного приросту людські втрати за цей період склали 1,5 млн осіб, тобто третину нас. В 1930-х рр. у К. створюються табори Гулагу. В'язнів з усього СРСР використовували тут для розбудови нар. госп-ва та інфраструктури республіки. Такі дії рад. властей, врешті-решт, призвели до того, що К. став єдиною республікою СРСР, де титульна нація становила меншість. (За переписом нас. 1989, відсоток казахів у Казах. РСР становив 39,7.) Лише після здобуття незалежності ситуація в країні змінилася – нині казахи складають більшість населення д-ви.

Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 у К. було евакуйовано бл. 1142 підпр-в, установи к-ри, науки, освіти, здоров'я. Це сприяло індустріальному розвиткові К.

Кампанія 1953–65 з цілинних земель освоєння зробила К. "всесоюзною житницею", однак екстенсивний метод господарювання та ігнорування с.-г. традицій регіону призвели до швидкої ерозії ґрунтів і занепаду пасовищного госп-ва казахів.

У трав. 1957 на тер. К. було здано в експлуатацію космодром Байконур (нині його орендує РФ).

У 1970-х рр. в республіці було побудовано чимало великих підпр-в, зокрема в Алма-Аті, Павлодарі, Караганді.

16–18 груд. 1986 в Алма-Аті почалися студентські заворушення. Це була перша демократ. акція на нац. ґрунті в СРСР. 1-го секретаря ЦК Комуніст. партії Казахстану Д.Кунаєва поспіхом зняли з посади, а на його місце призначили Г.Колбіна, росіянина, який не мав жодних зв'язків з республікою. Виступи студентів були жорстоко придушені.

У черв. 1989 1-м секретарем ЦК Комуніст. партії Казахстану було призначено Н.Назарбаєва (від 1984 він був головою РМ Казах. РСР).

У жовт. 1990 центр. влада К. ухвалила декларацію про держ. суверенітет, а 1991 проголосила незалежність республіки. 1 груд. 1991 президентом К. був обраний Н.Назарбаєв. 1995 на загальноказах. референдумі повноваження президента були подовжені. 4 груд. 2005 Н.Назарбаєв втретє поспіль був обраний на посаду президента республіки. 18 серп. 2007 на виборах до Мажилісу перемогла пропрезидентська партія "Нур Отан" (Світло Вітчизни), вона набрала 88,4 % голосів і стала єдиною політичною силою, представленою в парламенті.

20 жовт. 1997 столиця К. була перенесена до м. Акмола (від 6 трав. 1998 – Астана).

У лип. 2000 на Семипалатинському ядерному дослідному полігоні була знищена остання штольня для ядерних випробувань.

К. багатий на корисні копалини, зокрема вугілля, нафту, природний газ, залізну та нікелеву руди, фосфати, молібден, кадмій. 1993 К. підписав контракт з амер. компанією "Шеврон" на розробку Тенгізького нафтового родовища, що є одним з найбільших у світі. 2001 був відкритий нафтопровід, який з'єднав Тенгізьке родовище й Чорне море. К. має розвинуті важку пром-сть, гідроенергетику, рослинництво і тваринництво.

Від 2002 К. має статус країни з ринковою економікою.

К. є членом Організації Об'єднаних Націй (1992), Організації з безпеки і співробітництва в Європі, ОПЕК (статус спостерігача) та ін. міжнар. орг-цій. З 2002 – член Євразійського економічного співтовариства, а з верес. 2003 – Єдиного економічного простору.

К. визнав незалежність України 23 груд. 1991. Від трав. 1994 в Алмати, з січ. 2001 – в Астані функціонує Посольство України. В груд. 1994 було відкрито Посольство К. в Україні. 1996 створено укр.-казах. Міждерж. комісію з екон. співробітництва. Сторони традиційно підтримують одна одну в міжнар. орг-ціях.

Українці в Казахстані. Укр. діаспора в К. за своєю чисельністю посідає четверте місце серед укр. громад світу (після РФ, США та Канади). Станом на 1998 бл. 796 тис. громадян К. самоідентифікували себе як українці. Укр. громада розселена насамперед в містах Караганда, Астана, Павлодар, Семей, Талдикорган, Шортанди, Алмати та навколишніх місцевостях.

Переселення українців в К. має давню історію. Воно почалося 1768, коли до К. власті Рос. імперії вислали учасників Коліївщини. У 19 – на поч. 20 ст. сотні тис. українців перебралися до К. в пошуках вільних земель (див. Сірий клин). 1926 кількість українців К. складала понад 860 тис. осіб. 1930–31 сюди були вислані тисячі розкуркулених селян, а в 1950-ті рр. – родини звинувачених у належності до Української повстанської армії.

Попри компактне проживання й постійне поповнення новоприбульцями з України, укр. спільнота К. під тиском різного роду політ. й екон. обставин, зокрема й під впливом більш потужної й водночас культурно спорідненої російської діаспори, досить інтенсивно русифікувалася. Сприятливі умови для нац.-культ. розвитку українців у К. почали створюватися лише в 2-й пол. 1980-х рр.

Поряд з тим, у перші ж роки розбудови незалежності К. багато українців виїхало з республіки (усього із 1989 по 1997 – понад 120 тис. осіб). Етнічне підґрунтя було осн. чинником у мотивації переселення.

Нині в Астані діють Т-во укр. мови (при ньому – укр. бібліотека й дитячий ансамбль "Галушки") та Ліга укр. жінок (при ній недільна школа та театр пісні "Світанок").

При Павлодарському т-ві укр. к-ри діють недільна школа, хоровий колектив, драмгурток, дитяча фольклорна група, гурток укр. вишиванки та дитячого малюнка, існує укр. бібліотека. В місц. ефірі є радіопередача "Українська родина" та телепередача "Український час".

За сприяння казах. уряду 1994–98 в Алмати виходив урядовий тижневик укр. мовою "Українські новини". Від 1996 двічі на місяць на нац. телебаченні транслюється програма "Україна сьогодні".

Завдяки допомозі місц. влади створена мережа укр. недільних шкіл і класів, а в Астані відкрито укр. ліцей.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Гумилев Л.И. Древние тюрки. Л., 1968
  2. Кляшторный С.Г., Султанов Г.И. Казахстан: летопись трех тысячелетий. Алма-Ата. 1992
  3. История Казахстана с древнейших времен до наших дней: Очерки. Алматы, 1993
  4. Івченко О.Г. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. К., 1997
  5. Страны мира: Справочник. М., 1999
  6. Назарбаєв Н. В потоці історії. К., 1999
  7. Трощинський В.П., Шевченко А.А. Українці в світі. К., 1999.

Посилання:
  • АЛАНИ
  • БАТИЙ, БАТУ, САЇН-ХАН
  • БІЛА ОРДА
  • ЧИНГІЗ-ХАН
  • ЄДИНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР (ЄЕП)
  • ЄВРАЗІЙСЬКЕ ЕКОНОМІЧНЕ СПІВТОВАРИСТВО (ЄВРАЗЕС)
  • ГОТИ
  • ГУЛАГ
  • ГУНИ
  • ІСЛАМ
  • КОЛІЇВЩИНА
  • НОГАЙСЬКА ОРДА
  • ОРГАНІЗАЦІЯ З БЕЗПЕКИ І СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПІ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
  • ПРОТЕКТОРАТ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СІРИЙ КЛИН, СІРА УКРАЇНА
  • СКІФИ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ТЮРКИ
  • ЦІЛИННИХ ЗЕМЕЛЬ ОСВОЄННЯ
  • УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ
  • ВЕЛИКИЙ ШОВКОВИЙ ШЛЯХ
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛЕВИТСЬКИЙ ЛЕОНІД МАКАРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)