ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КЕРАМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО ЯК ГАЛУЗЬ ДАВНЬОРУСЬКОГО РЕМЕСЛА

  Бібліографічне посилання: Петрашенко В.О. КЕРАМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО як галузь давньоруського ремесла [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Keramichne_vyrobnyctvo (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КЕРАМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО ЯК ГАЛУЗЬ ДАВНЬОРУСЬКОГО РЕМЕСЛА

КЕРАМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО як галузь давньоруського ремесла. Найчисленнішу групу керамічних знахідок становить посуд, який за призначенням поділяється на горщики, корчаги, глеки, миски, миски-сирниці, сковороди, кухлі, ковшики та накривки. Крім посуду, виготовлялися глиняні світильники, іграшки, в т. ч. полив'яні фігурки людей, тварин, глиняні яйця-писанки, полив'яні плитки, що використовувалися для облицювання долівки й стін храмів, палаців та будинків знаті, голосники, дрібна пластика. Розвивалося переважно організованими групами майстрів. Їхні ремісничі майстерні зі складами продукції виявлені, напр., у Києві. Відомі також цілі поселення, що спеціалізувалися на виготовленні кераміки. Залишки гончарних горн для випалювання кераміки є в усіх досліджених археологами давньорус. містах і в багатьох давньорус. селищах.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Кучера М.П. Кераміка. В кн.: Археологія Української РСР, т. 3. К., 1975
  2. Толочко П.П. Гончарное дело. В кн.: Новое в археологии Киева. К., 1981.

Посилання:
  • КИЇВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)