Бібліографічне посилання: Касяненко Ю.Я. КЕРЕНСЬКИЙ Олександр Федорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kerensky_O (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КЕРЕНСЬКИЙ Олександр Федорович (04.05(22.04).1881–11.06. 1970) – рос. держ. і політ. діяч, юрист. Н. в м. Симбірськ (нині м. Ульяновськ, РФ) у дворянській родині. 1904 закінчив юрид. ф-т Петерб. ун-ту. Працював у С.-Петерб. окружній суд. палаті: пом. присяжного повіреного та присяжним повіреним (з 1909). Брав участь у багатьох політ. процесах. Був чл. Верховної ради масонів Росії (див. Масонство). Від 1912 – депутат 4-ї Держ. думи (див. Державна дума Російської імперії) від соціалістів-трудовиків. На початку Лютневої революції 1917 став лідером думської опозиції. В берез. 1917 вступив до Партії соціалістів-революціонерів, був товаришем (заст.) голови виконкому Петерб. ради робітн. депутатів. Увійшов до першого складу Тимчасового уряду, де займав пости міністра юстиції і генерал-прокурора (берез.–трав.), військ. і військово-мор. міністра (трав.–верес.); з лип. – голова уряду. У верес. 1917 очолив Директорію (владний урядовий орган з необмеженими повноваженнями для наведення порядку в країні) в складі 5 міністрів (Рада п'яти), став верховним головнокоманд., сформував коаліційний уряд. Тимчасовий уряд за головування в ньому К. проголосив у країні чинність права націй на самовизначення та визнав ухвалу польс. уряду про відновлення незалежності Польщі й ухвалу фінляндського уряду про автономію Фінляндії. Проте К. не підтримав відповідних укр. ініціатив. На його думку, Україна мала входити до складу Росії на федеративних засадах. Після Жовтневого перевороту в Петрограді, організованого більшовиками 7 листоп. (25 жовт.) 1917, К. перебував на нелегальному становищі, а потім виїхав за кордон (1918). В еміграції, зокрема в Парижі (Франція), видавав есерівську газ. "Дні", був одним із організаторів рос. емігрантської Ліги боротьби за нар. свободу. 1940 переїхав до США, працював у Стенфордському ун-ті (м. Пало-Альто, шт. Каліфорнія), Ін-ті війни, революції і миру Дж.-Е.Гувера, писав книги і спогади, переважно про події 1917 в Росії.

П. у м. Нью-Йорк (США).