Бібліографічне посилання: Буйських С.Б. КЕРКІНІТИДА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kerkinityda (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КЕРКІНІТИДА (грец. Κερκινίτης, Κερκινίτις ) – антич. місто на пн.-зх. узбережжі Крим. п-ова (городище нині в межах м. Євпаторія). Засноване як іонійська апойкія (грец. назва поселення-колонії). В письмових джерелах, що збереглися до наших часів, вперше згадується Флавієм Арріаном та Псевдо-Арріаном. Рештки К. розташов. на мисі між Євпаторійською бухтою та зх. берегом моря, на пл. 5,4 га. Осн. етапами історії К. були: 3-тя чв. 6 ст. до н. е. – 3-тя чв. 4 ст. до н. е. – автономний полісний (див. Поліс) період; 30-ті рр. 4 ст. до н. е. – 3-тя чв. 2 ст. до н. е. – перебування в складі Херсонеської д-ви (див. Херсонес Таврійський); остання чв. 2 ст. до н. е. – 109–108 рр. до н. е. – загибель міста: воно було зруйноване скіфами під час греко-скіф. війни. Про існування К. в 1 тис. н. е. як міста ніяких даних немає.

К. карбувала власну монету, мала аграрну округу, торг. зв'язки з центрами антич. світу. Найраніші житла – напівземлянки. В 470–460-х рр. до н. е. місто було обнесене фортечними стінами та баштами, напівземлянки почали замінюватися звичайними грец. будинками, зблокованими в квартали. За часів незалежного існування його тер. двічі розширювалася. Некрополь міста – переважно ґрунтовий, частково – курганний. Особливість некрополя – порівняно велика кількість плитових гробниць.

К. досліджується бл. 100 років (Н.Романченко, Л.Мойсеєв, П.Шульц, М.Наливкіна), систематичні розкопки здійснюються з 1980 (В.Кутайсов).