ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ХАНЕНКИ

  Бібліографічне посилання: Гуржій О.І., Томазов В.В. ХАНЕНКИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Khanenky_rid (останній перегляд: 21.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ХАНЕНКИ

ХАНЕНКИ — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід, заснований, згідно з родинною легендою, запорожцем Стефаном Ханенком (кін. 16 — поч. 17 ст.). Один з його синів — Михайло Степанович (Стефанович; див. М.Ханенко; поч. 1620-х рр. — п. 1680), гетьман Правобережної України, а інший — Лаврентій Стефанович (р. н. невід. — п. після 1674) — служив у Війську Запорозькому, 1661 отримав шляхетство Речі Посполитої, 1674 перейшов "під Російську державу". Від синів Лаврентія — Данила Лаврентійовича (р. н. невід. — п. 1697), наказного лубенського полковника (1695), учасника російсько-турецької війни 1686—1700, який загинув при облозі Казікермена (нині м. Берислав), та Федора Лаврентійовича (р. н. невід. — п. бл. 1744), козелецького сотника (1705), київ. полкового осавула (1709—22) та обозного (1722—37) — беруть початок дві гілки роду. Молодша швидко здрібніла та занепала. До неї належали: Михайло Осипович (1782—1839), письменник, учений, педагог, канд. фізико-мат. наук (1809), магістр вільних наук (1811), професор давніх мов і рос. словесності Демидовського уч-ща (із 1834 — ліцею) в Ярославлі (нині місто в РФ; 1812—39), автор праць з історії, літератури, мовознавства; Олександр Гнатович (бл. 1770 — р. с. невід.), автор поезій, надрукованих в альманасі "Приятное и полезное препровождение времени" (із 1799 — "Иппокрена"). До старшої ж гілки належав Микола Данилович (1693—1760), відомий політ. і держ. діяч, мемуарист, стародубський полковий суддя (1727—38) та обозний (1738), генеральний бунчужний (1738—40) і генеральний хорунжий (1741—60), член Генерального військового суду (із 1740), учасник російсько-турецької війни 1735—1739, учасник депутації до Санкт-Петербурга з приводу відновлення гетьманства (1723), за що разом з П.Полуботком був ув’язнений; його листування із сином Василем ("Черниговские губернские ведомости", 1852; частково) та щоденники (опубліковані О.Бодянським — в "Чтениях в Обществе истории и древностей российских при Московском университете", 1858 г., кн. 1; О.Лазаревським — в "Киевской старине", 1884, додаток, № 3—6, 8—11, 1885, № 3—7, 9—12, 1886, № 1, 4, 5, 7—12; А.Титовим — в "Киевской старине", 1896, т. 54, № 8—9) є цінним джерелом до історії України. Онук Миколи Даниловича — Олександр Іванович (бл. 1776 — 1830), дипломат, секретар російського посольства в Лондоні (Велика Британія; 1800 — імовірно, 1801), статський радник, член українського автономістського гуртка (1780—90), правнуки — Олександр Іванович (1816—95), громад. і культ. діяч, історик, бібліофіл, суразький повітовий предводитель дворянства (1846—49), керуючий держ. маєтностями Чернігівської губернії (1849—58), член Черніг. губернського к-ту для поліпшення становища селян (із 1858) та діяч селянської реформи 1861, дійсний статський радник, автор праць "Исторический очерк межевых учреждений в Малороссии" (Чернігів, 1870), "Историческое описание некоторых местностей Черниговской губернии" (Чернігів, 1887) та ін.; Михайло Іванович (1818—52), новгород-сіверський повітовий предводитель дворянства (1845), почесний попечитель Новгород-Сіверської г-зії, автор праць з екон. розвитку Чернігівщини, знавець укр. старовини, приятель О.Бодянського, якому надавав матеріали з родинного архіву, праправнук — Богдан Іванович (див. Б. і В. Ханенки; 1849—1917), колекціонер укр. старовини і творів мистецтва, археолог, меценат.

Рід внесений до 2-ї, 3-ї та 6-ї частин Родовідної книги Черніг. губернії.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Лазаревский А.М. Описание старой Малороссии, т. 1: Полк Стародубский. К., 1888
  2. Оглоблин О. Ханенки: Сторінка з історії українського автономізму 18 ст. Кіль, 1949
  3. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. К., 1999
  4. Ковалинський В. Рід Ханенків. В кн.: Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства, вип. 2. Біла Церква, 2001
  5. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 5, вып. 3. К.—СПб., 2004

Посилання:
  • БЕРИСЛАВ
  • БОДЯНСЬКИЙ ОСИП МАКСИМОВИЧ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ЧТЕНИЯ В ОБЩЕСТВЕ ИСТОРИИ И ДРЕВНОСТЕЙ РОССИЙСКИХ ПРИ МОСКОВСКОМ УНИВЕРСИТЕТЕ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ СУД
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ БУНЧУЖНИЙ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ХОРУНЖИЙ
  • ХАНЕНКО МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ
  • ХАНЕНКИ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МАТВІЙОВИЧ
  • ОБОЗНИЙ
  • ОСАВУЛ
  • ПОЛУБОТОК ПАВЛО ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • ПРЕДВОДИТЕЛЬ ДВОРЯНСТВА
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1686–1700
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1735–1739
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861
  • СОТНИК
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ

  • Пов'язані терміни:
  • БАТОЗЬКА БИТВА 1672 Р.
  • ГІЛЯРОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ІСТОРІЯ РУСІВ, ИСТОРІЯ РУСОВЪ
  • ХАНЕНКИ БОГДАН І ВАРВАРА
  • ХАНЕНКИ
  • МАКАРЕНКО МИКОЛА ОМЕЛЯНОВИЧ
  • МАЛОРОССИЙСКИЙ РОДОСЛОВНИК
  • МУЗЕЙ ІСТОРИЧНИХ КОШТОВНОСТЕЙ УКРАЇНИ
  • МУЗЕЙ МИСТЕЦТВ ІМЕНІ БОГДАНА ТА ВАРВАРИ ХАНЕНКІВ
  • МУЗЕЙ УКРАЇНИ
  • МУЗЕЙНА СПРАВА В УКРАЇНІ
  • ПАКТИ ТА КОНСТИТУЦІЇ ЗАКОНІВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1710
  • ПІДПРИЄМНИЦТВО В УКРАЇНІ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У КИЄВІ
  • ЗАГАЛЬНОРОСІЙСЬКЕ ТОВАРИСТВО ЦУКРОЗАВОДЧИКІВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)