ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ

  Бібліографічне посилання: Лазанська Т.І. ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Khersonska_huberniia (останній перегляд: 18.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ

ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ — адм.-тер. одиниця Рос. імперії в 19 — на поч. 20 ст. Створена за указом рос. імп. Олександра I від 31 серпня 1802. Виникла на території ліквідованої Миколаївської губернії. Поділялася на 6 повітів, адм. центром було м. Херсон. Міста Одеса і Миколаїв було виділено в окремі градоначальства. Із 1812 входила до складу Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства. За територією вона була найбільшою губернією України (6,6 млн десятин землі), перебувала в пд. регіоні, мала широкий вихід до Чорного моря, потужні Одеський, Херсонський та Миколаївський порти, які в 2-й пол. 19 ст. перетворилися на гол. центри вивозу с.-г. продукції за кордон. У Х.г. входило лівобережжя Нижнього Дніпра — важливої водної артерії для транспортування вантажів. Теплий клімат і чорноземні ґрунти сприяли розвитку сільського господарства. Напередодні Першої світової війни середньорічне вир-во 6-ти осн. зернових к-р (пшениці, жита, вівса, ячменю, проса, гречки) складало бл. 180 млн пудів та було найбільшим по Україні. Традиційно жителі Х.г. займалися також городництвом, баштанництвом, садівництвом, тютюнництвом. Важливе місце в тваринницькій галузі посіло тонкорунне вівчарство, що займало друге місце в с.-г. вир-ві 2-ї пол. 19 ст. Значного поширення набуло колоністське фермерське госп-во, яке відзначалося високою товарністю.

Під час Кримської війни 1853 —1856 населення Х.г. зазнало важких матеріальних і людських втрат. Це стало однією з причин сел. руху, відомого під назвою "Похід у Таврію за волею" 1856, центром якого стали Катеринославська губернія та Х.г.

У Х.г. розміщувалися військові поселення, під які в 1-й пол. 19 ст. було відведено 17 % її земель, та адміралтейські поселення. Великі поміщицькі латифундії разом із заможними сел. госп-вами (таких на поч. 20 ст. тут налічувалося 20,6 %) відігравали провідну роль у капіталізації с.-г. вир-ва після селянської реформи 1861.

Наявність чорномор. портів справляла значний вплив на ярмаркову торгівлю. Через Херсон у чорномор. порти, а звідти за кордон, надходило не лише місц. зерно, а й привезене на ярмарки та біржі, що виникли в портових містах губернії. На серед. 19 ст. з Херсон. порту відправлялося зерна, лісу та ін. товарів майже на 2,5 млн рублів. 1860 в Х.г. діяло до 110 ярмарків з оборотом у 532 405 рублів.

Пром-сть губернії була представлена першими суднобудівними та судноремонтними підпр-вами, с.-г. машинобудуванням, а також підпр-вами, що спеціалізувалися на переробці та обробці продукції землеробства і тваринництва. На 1865 тут налічувалося 200 підпр-в із вартістю вир-ва 5,9 млн рублів. Значніші з них засновувалися на кошти купецтва, колоністів. На Одес. градоначальство припадало 28,1 % підпр-в та 61,3 % вартості виробленої в губернії продукції. В результаті бурхливого розвитку пром-сті з кінця 1880-х рр. Х.г. входила до групи найбільш розвинених пром. губерній Рос. імперії, а за прибутками від торгово-пром. діяльності напередодні Першої світової війни вона зайняла 5-те місце. Тут зосереджувалися гіганти металургії, суднобудування, машинобудування, великі експортно-торг. компанії. Одеса стала визначним культ. і освіт. центром. 1901 в Х.г. налічувалося 5500 населених пунктів, із них 19 міст і 50 містечок.

Разом з екон. потенціалом зростало народонаселення Х.г., яке із 241,8 тис. ревізьких душ у 1827 досягло 1 400 981 осіб чол. статі в 1897. За своїм нац. складом більшість населення була українцями (53,48 %), росіян налічувалося 21,05 %, німців — 4,52 %, євреїв — 11,8 %, румунів — 3,9 %. 64 % населення займалося сільс. госп-вом. У Х.г. разом з Одеським градоначальством налічувалося 16 968 осіб купецького стану, зростав прошарок пром. робітників. Наприкінці 19 — на поч. 20 ст. робітн. клас пром. центрів — Херсона, Одеси, Миколаєва — розгорнув страйкову боротьбу, ширилися виступи селян у зв’язку із сел. реформою 1861, революцією 1905—1907 та столипінською аграрною реформою. Рад. владу встановлено 1918. Жителі Херсонщини підняли повстання проти окупаційних австро-нім. військ, розгорнули партизан. рух проти білогвардійців (див. Баштанська республіка). У січні 1920 Х.г. було поділено на дві губернії — Одеську губернію та Херсон. губ. За постановою ВУЦВК від 6 січня 1921 останню перейменовано на Миколаївську; 21 жовтня 1922 територію Миколаївської губ. включено до складу Одеської губ. За постановою ВУЦВК від 3 червня 1925 Одес. губ. було ліквідовано.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Морев Д.Д. Очерк коммерческой географии и хозяйственной статистики России сравнительно с другими государствами. СПб., 1893
  2. Орлов П.А., Будагов С.Г. Указатель фабрик и заводов Европейской России. СПб., 1894
  3. Первая всеобщая перепись населения Российской империи, т. 47: Херсонская губерния. СПб., 1904
  4. Дружинина Е.И. Южная Украина в период кризиса феодально-крепостнической системы: 1825—1860. М., 1981

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АДМІРАЛТЕЙСЬКІ ПОСЕЛЕННЯ
  • БАШТАНСЬКА РЕСПУБЛІКА 1919
  • БІРЖА
  • ДЕСЯТИНА
  • ГРАДОНАЧАЛЬСТВО
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • ЛАТИФУНДІЇ
  • МИКОЛАЇВ
  • МИКОЛАЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • НОВОРОСІЙСЬКЕ І БЕССАРАБСЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
  • ОДЕСА
  • ОДЕСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ОЛЕКСАНДР І
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОХІД У ТАВРІЮ ЗА ВОЛЕЮ 1856
  • ПОВІТ
  • ПУД
  • РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 В УКРАЇНІ
  • РУБЛЬ
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861
  • СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА
  • ВІЙСЬКОВІ ПОСЕЛЕННЯ
  • ЯРМАРОК

  • Пов'язані терміни:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • АНАНЬЇВ
  • АПТЕКМАН ЙОСИП ВАСИЛЬОВИЧ
  • АРАКЧЕЄВЩИНА
  • БАЛТА
  • БЕРИСЛАВ
  • ЧЕХИ В УКРАЇНІ
  • ДОНЕЦЬКО-КРИВОРІЗЬКА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА (ДКРР)
  • ДУНАЙСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО
  • ЕТНІЧНІ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВА
  • ГУБЕРНІЯ
  • ГУБЕРНСЬКІ УКРАЇНСЬКІ НАЦІОНАЛЬНІ З'ЇЗДИ
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • КАНІЗЬКЕ ЗБРОЙНЕ ПОВСТАННЯ 1918
  • КАЗЕННА ПАЛАТА
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХЕРСОНСЬКІ ЄПАРХІАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
  • ХУТІР
  • КІРОВОГРАД
  • КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КЛЕПАТСЬКИЙ ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ
  • КОЛЧАК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОЛОНІЗАЦІЯ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КРИВИЙ РІГ
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КИЇВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • ЛАНГАНС МАРТИН РУДОЛЬФОВИЧ
  • ЛИТОВЦІ В УКРАЇНІ
  • ЛОРЕР МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • МАЛА РУСЬ
  • МАЛИНОВИЙ КЛИН
  • МАЛЬОВАНИЙ КОНДРАТІЙ
  • МЕНОНІТИ В УКРАЇНІ
  • МОЛДОВАНИ В УКРАЇНІ
  • МИКОЛА І, МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • МИКОЛАЇВ
  • МИКОЛАЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • НАВЧАЛЬНІ ОКРУГИ
  • НЯНЧУР ГОРДІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • НІМЦІ В УКРАЇНІ
  • НОВА ОДЕСА
  • НОВОМИРГОРОД
  • НОВОРОСІЙСЬКИЙ КРАЙ, НОВОРОСІЯ
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • НОВОРОСІЙСЬКЕ І БЕССАРАБСЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
  • НОВОУКРАЇНКА
  • ОЧАКІВ
  • ОДЕСА
  • ОДЕСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ОДЕСЬКЕ ТОВАРИСТВО ІСТОРІЇ ТА СТАРОЖИТНОСТЕЙ
  • ОДЕСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • ОЛЕКСАНДР І
  • ОЛЕКСАНДРІЯ
  • ОВІДІОПОЛЬ
  • ПАЛАТИ ДЕРЖАВНИХ МАЄТНОСТЕЙ
  • ПЕРВОМАЙСЬК
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • ПОХІД У ТАВРІЮ ЗА ВОЛЕЮ 1856
  • ПРИДНІСТРОВСЬКА МОЛДАВСЬКА РЕСПУБЛІКА (ПМР; ПРИДНІСТРОВ'Я)
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РОЗВАДОВСЬКИЙ В'ЯЧЕСЛАВ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • РУСОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СЕЧЕНОВ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • СКАРЖИНСЬКІ
  • СПРАВНИК
  • СТОЛИПІН ПЕТРО АРКАДІЙОВИЧ
  • СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА
  • СУДОВО-АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА 1889
  • ТАВРІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ТРЕТІЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ТУРБАЇВСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1789-1793
  • ТИРАСПОЛЬ
  • ВЕЛИКА МИХАЙЛІВКА
  • ВІЙСЬКОВІ ГУБЕРНАТОРИ
  • ВІЙСЬКОВІ ПОСЕЛЕННЯ
  • ВІТАШЕВСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ВОЗНЕСЕНСЬК
  • ЗЕЛІНСЬКИЙ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • ЗЕМЛЕРОБСЬКІ АРТІЛІ
  • ЗЕМСЬКА РЕФОРМА 1864
  • ЗЕМСЬКІ УПРАВИ
  • ЗЕМСТВА
  • З'ЇЗДИ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВЦІВ ПІВДНЯ РОСІЇ 1874–1918
  • ЗОБОВ'ЯЗАНІ СЕЛЯНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)