ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КІЧКАС

  Бібліографічне посилання: Князьков Ю.П. КІЧКАС [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kichkas (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КІЧКАС

КІЧКАС – 1) назва однієї з найзручніших переправ через Дніпро за часів існування Запорозької Січі. Слово "кіч кас" є похідним від, можливо, осетинського "кочкоз", що означає струмок, чи болг. "каскас" – переходити, або "кишкас" – короткий, чи турец. "коч-кос" – проходь. Знаходилася на 2,5 км вище сучасної греблі Дніпрогесу в районі сучасного о-ва Леніна. Річище Дніпра в цьому місці звужувалось до 300 м у кам'яних берегах. Відкриті околиці не давали змоги влаштовувати засідки.

Виступ правого берега Дніпра на 3 км вище сучасної греблі Дніпровської ГЕС у районі повороту річища Дніпра на пд. зх. називався в минулому Кічкаським мисом. І мис, і переправа нині затоплені водами Дніпровського водосховища;

2) назва балки на лівому березі Дніпра (нині в пром. зоні Заводського р-ну м. Запоріжжя). У 18 ст. тут були козац. зимівники, що підлягали Кодацькій паланці;

3) назва слободи (згадується 1781), 1782 перейменована на Павло-Кічкас (можливо тому, що місц. землі – 12 000 десятин дістав у володіння генерал Павло Потьомкін). Нині Павло-Кічкас – район м. Запоріжжя, розташов. на пн. від сучасної Кічкаської зат. Дніпровського водосховища;

4) назва колонії німців-менонітів (див. Меноніти) Ейнлаге на сх. від сучасної вул. Каховської у м. Запоріжжя, на правому березі Дніпра.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Падалка Л.Г. К вопросу о существовании Запорожской Сечи в первые времена Запорожского козачества. "Киевская старина", 1894, № 5
  2. Фоменко В.Г. Кічкаська переправа і городок на Малій Хортиці. В кн.: Історичні джерела та їх використання, вип. 2. К., 1966
  3. Боплан Г. Опис України: Кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. К., 1990
  4. Военно-топографо-статистическое описание Екатеринославской губернии. В кн.: Південна Україна, вип. 3. Запоріжжя, 1998.

Посилання:
  • ДЕСЯТИНА
  • КОДАЦЬКА ПАЛАНКА
  • МЕНОНІТИ В УКРАЇНІ
  • ЗАПОРІЖЖЯ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
  • ЗИМІВНИК

  • Пов'язані терміни:
  • ХОРТИЦЯ
  • КРИМСЬКИЙ ШЛЯХ, ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)