ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КІМЕРІЙЦІ

  Бібліографічне посилання: Махортих С.В. КІМЕРІЙЦІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kimeriyci (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КІМЕРІЙЦІ

КІМЕРІЙЦІ (грец. – Κιμμέριοι) – найдавніший з відомих за писемними джерелами народ Пн. Причорномор'я. Відомості про нього (як і сама його назва – "кімерійці") дійшли до нас з грец., ассиро-вавилонських, іудейських і перських текстів. Клинописні повідомлення, поряд з даними поем Гомера та Біблії (Книга Буття – 8 ст. до н. е.), стоять першими серед писемних свідчень про К. Термін "кімерійці" був добре відомим Геродоту, Каллімаху, Страбону. Він фігурує також у творах Орозія та Стефана Візантійського. Особливу цінність мають передньоазійські писемні джерела. Хоча в цілому писемна традиція Давнього Сх. була менш розвинутою порівняно з антич. і обмежувалася сферою військ. інтересів, що перешкоджало фіксації подробиць побуту й сусп. ладу, проте передньоазійські тексти про К. були складені в ході прямих контактів ассирійців з К., а тому містять досить достовірну інформацію про локалізацію останніх і про дати, пов'язані з конкретними подіями їхньої історії.

Антич. міфи, істор. перекази і ассирійські повідомлення засвідчують, що К. були численним і суворим у воєн. відношенні народом, який мешкав на пд. Сх. Європи. Саме тут дослідники локалізують геогр. назви Кімерія та Кімерійський Боспор тощо. Писемні джерела дають змогу реконструювати події, пов'язані із місцеперебуванням К., їх вторгненнями на Кавказ і в Малу Азію, їх взаємовідносини з держ. утвореннями Давнього Сх., а також скіфами. Про етнічну належність К. відомо мало. Аналізуючи відомі власні імена К., лінгвісти дійшли висновку, що вони, очевидно, були іраномовним народом.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Тереножкин А.И. Киммерийцы. К., 1976
  2. Махортых С.В. Киммерийцы на Северном Кавказе. К., 1994
  3. Його ж. Культурные контакты населения Северного Причерноморья и центральной Европы в киммерийскую эпоху. К., 2003.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БІБЛІЯ
  • ГЕРОДОТ ТА ЙОГО ІСТОРІЇ ПРО СКІФІЮ
  • ГОМЕР
  • КІМЕРІЯ, КІМЕРІЙСЬКА ЗЕМЛЯ (КРАЇНА)
  • СКІФИ
  • СТЕФАН ВІЗАНТІЙСЬКИЙ
  • СТРАБОН

  • Пов'язані терміни:
  • БОСПОР КІММЕРІЙСЬКИЙ
  • ЧОРНОЛІСЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • ДАВНЯ ІСТОРІЯ
  • ГЕРОДОТ ТА ЙОГО ІСТОРІЇ ПРО СКІФІЮ
  • ГІМІРРІ
  • ГОМЕР
  • ГОРОДЦОВ ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КІМЕРІЯ, КІМЕРІЙСЬКА ЗЕМЛЯ (КРАЇНА)
  • КОЧІВНИЦТВО
  • КРИМ, ПЕРЕБІГ ОСНОВНИХ ДОІСТОРИЧНИХ ТА ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ НА ПІВОСТРОВІ КРИМ
  • КУБАНЬ
  • МІФИ ДАВНЬОГРЕЦЬКІ
  • МОГИЛА ЦАРІВ КІММЕРІЙСЬКИХ
  • МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • НОСАЧІВСЬКИЙ КУРГАН
  • РАБСТВО В УКРАЇНІ
  • СКІФИ
  • ЦИМБАЛКА
  • ЗАЛІЗНИЙ ВІК
  • ЗЕМЛЕРОБСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)