ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КІНСЬКА, КІНСЬКІ ВОДИ, КІНКА, КОНКА

  Бібліографічне посилання: Князьков Ю.П. КІНСЬКА, Кінські Води, Кінка, Конка [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kinska (останній перегляд: 19.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КІНСЬКА, КІНСЬКІ ВОДИ, КІНКА, КОНКА

КІНСЬКА, Кінські Води, Кінка, Конка (татар. Yilki Su – "Вода диких коней") – річка, ліва притока Дніпра. Бере початок на Приазовській височині. Тече степами з пд. сх. на пн. зх. у сучасних Куйбишевському, Пологівському, Оріхівському та Запорізькому р-нах Запоріз. обл. Впадає в Каховське водосховище. До створення водосховища текла серед плавнів паралельно до осн. річища Дніпра уздовж лівого берега дніпровської долини, то зливаючись із Дніпром, то віддаляючись від нього. При цьому її ширина становила бл. 120 м при глибині бл. 4 м. При впадінні у Великий Луг вона з'єднувалася з осн. річищем Дніпра численними протоками. Потім віддалялася і ще кілька разів з'єднувалася (вдруге – біля Кам'яного Затону, втретє – в урочищі Карай-Тебен біля сучасного с. Бережанка Верхньорогачицького р-ну Херсон. обл.). Вода в ній, порівняно із жовтуватою водою Дніпра, здавалася зовсім синьою і прозорою. Навіть там, де вона зливалася з водами Дніпра, її води виділялися своєю синявою. Від сучасного с. Князе-Григорівка Великолепетиського р-ну до с. Любимівка Каховського р-ну (обидва Херсон. обл.) протягом 45 км текла окремим річищем. Наступне окреме від Дніпра її річище починалося на 7,5 км вище сучасної Каховської греблі й закінчувалося на 2,5 км нижче, відділяючи від лівого берега дніпровської долини о-в Тавань.

Нині залишилося лише те її окреме від Дніпра русло, що розташоване нижче греблі Каховської ГЕС. Її рукав – Козачелагерна Кінська починається на 24-му км й закінчується на 42-му км нижче греблі ГЕС. Рукав Верхня Кінська бере початок на 47-му км нижче греблі і переходить у судноплавний рукав Цюрупинська Кінська, впадаючи у Дніпровсько-Бузький лиман.

У 17–18 ст. по берегах К. знаходилися ногайські поселення. Її русло в степовій частині перетинали татарські Муравський шлях і Кримський шлях – їхні переправи були, відповідно, в урочищах Кінські Роздори біля сучасного с. Кірове (у минулому с. Жеребець) Оріхівського р-ну та Григорівка (колиш. слобода Кінсьководівка, нині село Запоріз. р-ну, обидва Запоріз. обл.). З річкою тісно пов'язана історія запороз. козацтва.

Урочище Карай-Тебен у гирлі другого відрізка течії К. слугувало запорожцям місцем для переговорів та обміну полоненими. У гирлі ін. відрізка течії К. знаходилася турец. фортеця Ісламкермен. Козац. флотилії під час військ. походів не раз проходили рукавом К. біля цієї фортеці, залишаючись непоміченими для турків і татар. Дослідники вважають, що по р. Берда та степових відрізках К. запорожці верталися на Січ після вдалих походів на Чорномор. узбережжя. Біля рукава Цурюпинська Конка знаходилась Олешківська Січ.

У гирлі одного з її рукавів 1696–1711 існувала велика рос. фортеця Кам'яний Затон.

У 18 ст. по берегах К. розташовувалися козац. зимівники.

1705 по К. було проведено кордон із Кримським ханством та Туреччиною.

1770 по К. і р. Берда почалося буд-во Дніпровської лінії.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Боплан Г. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. К., 1990
  2. Стрижак О.С. Назви річок Запоріжжя і Херсонщини (Нижньонаддніпрянське Лівобережжя). К., 1967
  3. Кащенко А. Оповідання про славне військо Запорозьке низове. Дніпропетровськ, 1991
  4. Военно-топографо-статистическое описание Екатеринославской губернии. В кн.: Південна Україна XVIII–XIX століття, вип. 3. Запоріжжя, 1998
  5. Чабаненко В.А. Великий Луг Запорозький: Історико-топонімічний словник. Запоріжжя, 1999.

Посилання:
  • ДНІПРОВСЬКА ЛІНІЯ
  • КАМ'ЯНИЙ ЗАТОН
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • КРИМСЬКЕ ХАНСТВО
  • КРИМСЬКИЙ ШЛЯХ, ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ
  • МУРАВСЬКИЙ ШЛЯХ
  • ОЛЕШКІВСЬКА СІЧ
  • ВЕЛИКИЙ ЛУГ
  • ЗИМІВНИК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)