ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kirovogradska_obl (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ

КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ – адм.-тер. одиниця в складі України. Утворена 10 січ. 1939. Розташов. на правобережжі Дніпра в центр. частині України в межиріччі Дніпра та Пд. Бугу. Межує на пн. з Черкаською областю, на зх. – з Вінницькою областю, на сх. – з Полтавською областю та Дніпропетровською областю, на пд. з Миколаївською областю й Одеською областю. Тер. 24,6 тис. км² (4,1 % від тер. України).

Нас. 1067,2 тис. осіб (2006). Міське нас. – 61,1 %. Центр – м. Кіровоград. В області – 21 р-н, 12 міст, у т. ч. 4 обласного підпорядування, 26 с-щ міськ. типу. За нац. складом переважають українці (85 %), найбільша частка їх у пн. та пн.-сх. районах області. Росіяни складають 11 %, серед ін. національностей – молдовани, білоруси, болгари. Статус істор. населених місць мають міста: Кіровоград, Бобринець, Новомиргород, Новоукраїнка, Олександрія, смт Нова Прага.

Більша частина її тер. лежить у межах пд. частини Придніпровської височини. За характером рельєфу – це пологохвиляста рівнина, розчленована ярами, балками та долинами річок (усього 438, у т. ч. 120 завдовжки понад 10 км кожна, належать до басейнів Дніпра та Пд. Бугу). На пн. сх. – Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища. Осн. корисні копалини – буре вугілля, торф, кварцити, руди, кілька родовищ уранових руд.

На тер. області знайдено археологічні пам'ятки, що засвідчують побутування тут людини з часів палеоліту пізнього.

У 16 – 1-й пол. 18 ст. степова частина земель області була володінням Запорозької Січі.

Масове заселення тер. області почалося в 2-й пол. 18 ст. Сюди в пошуках кращої долі прибували селяни з ін. укр. земель, козаки та іноз. колоністи. 1751 уряд Російської імперії створив на Правобережжі Дніпра військ.-адм. одиницю – Нову Сербію, тут селили переважно вихідців з Балкан. 1754 на південному кордоні Нової Сербії було створено Новослобідський козацький полк, його центром стала закладена тоді ж фортеця св. Єлизавети (від 1775 – м. Єлизаветград, нині м.Кіровоград). 1764 військові поселення ліквідували, а території Нової Сербії і Новослобідського козац. полку включили до складу новоствореної Новоросійської губернії. 1784–95 тер. сучасної К.о. перебувала у складі Катеринославського намісництва, 1795–97 – Вознесенського намісництва, 1797–01 – Новорос. губ. 1802 вона відійшла до Миколаїв. губ. (від 1803 – Херсонська губернія). 1829–64 перебувала у віданні управління військ. поселень; 1865 знову відійшла до Херсон. губ.

Із серед. 19 ст. Єлизаветград став одним з найрозвиненіших торг. і пром. центрів Пд. України. 1868–69 залізниця з'єднала його з Одесою та Кременчуком, а через 3 роки–з Харковом і Миколаєвом. Наприкінці 19 – поч. 20 ст. він стає освіт. та культ. центром. Його процвітання позитивно позначилося на розвиткові всього навколишнього регіону.

1918 в околицях м. Єлизаветград були розміщені відділи січових стрільців, весною 1919 Єлизаветградщина була тереном боїв повстанців отамана Н.Григор'єва (див. Григор'єва повстання 1919) з більшовиками.

1920–21 тер. входила до складу Миколаївської губернії, 1923 утворено Єлизаветградську округу (див. Округи). 1932 одна частина тер. сучасної К.о. ввійшла до Київської області, а ін. – до Одес. області. 1937 частина тер., що входила до Одес. обл., відійшла до Дніпроп. та Миколаїв. областей. 1939 утворено К.о. На 1939 в області налічувалося 32 р-ни. У наступні роки їх кількість змінювалася: 1941 – 30, 1946 – 31, 1960 – 24, 1963 – 12, 1965 – 18, від 1972–21.

Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 6 лип. 1941 до 22 берез. 1944 область була окупована гітлерівцями, входила до округу "Миколаїв" рейхскомісаріату "Україна". Тут діяли 5 партизан. загонів та 29 диверсійних груп. Звільнена в ході Кіровоградської наступальної операції 1944.

Спеціалізація госп-ва області визначається аграрно-індустріальною специфікою регіону. Її провідні галузі – харчова пром-сть (45 % валової продукції області), с.-г. машинобудування та будівельна індустрія.

На Кіровоградщині народилося багато видатних людей, зокрема: театральні діячі І.Карпенко-Карий і М.Кропивницький; письменник і політик В.Винниченко, поет Є.Маланюк, композитор Ю.Мейтус, письменник Ю.Яновський, письменник та громад. діяч С.Плачинда.

Осн. архіт. пам'ятки історії та арх-ри: курган з похованнями бронзового віку (2 тис. до н. е., с. Веселівка Новомиргородського р-ну), фортеця св. Єлизавети (1754) та Грецька церква (1812, обидві Кіровоград), Свято-Іллінська церква (1786, Новомиргород), Хрестовоздвиженська церква (19 ст., с. Розумівка Олександрівського р-ну), музей-заповідник "Хутір Надія".

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Міщенко Г.П. Кіровоградська область. К., 1961
  2. ІМіС Української РСР. Кіровоградська область. К., 1972
  3. Кабузан В.Н. Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губернии) в XVIII – первой половине XIX века (1719–1858 гг.). М., 1976
  4. Юрченко А.Н. Записки краеведа. Кировоград, 1999
  5. Кіровоградщина: історія і сучасність центру України, т. 1–2. Дніпропетровськ, 2005.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • БОБРИНЕЦЬ
  • ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ГРИГОР'ЄВА ПОВСТАННЯ 1919
  • КАРПЕНКО-КАРИЙ
  • КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ХАРКІВ
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХУТІР НАДІЯ ДЕРЖАВНИЙ ЗАПОВІДНИК-МУЗЕЙ КАРПЕНКО-КАРОГО
  • КІРОВОГРАД
  • КІРОВОГРАДСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • КРЕМЕНЧУК
  • КРОПИВНИЦЬКИЙ МАРКО ЛУКИЧ
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МАЛАНЮК ЄВГЕН ФИЛИМОНОВИЧ
  • МЕЙТУС ЮЛІЙ СЕРГІЙОВИЧ
  • МИКОЛАЇВ
  • МИКОЛАЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • НОВА ПРАГА
  • НОВА СЕРБІЯ
  • НОВОМИРГОРОД
  • НОВОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • НОВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК
  • НОВОУКРАЇНКА
  • ОДЕСА
  • ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ОКРУГА
  • ОЛЕКСАНДРІЯ
  • ПАЛЕОЛІТ ПІЗНІЙ
  • ПЛАЧИНДА СЕРГІЙ
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ
  • УКРАЇНА, РЕЙХСКОМІСАРІАТ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВІЙСЬКОВІ ПОСЕЛЕННЯ
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВОЗНЕСЕНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ
  • ЯНОВСЬКИЙ ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ УРЯДІВ УРСР І СРСР НА ТЕРИТОРІЇ УРСР В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ СРСР 1941–1945
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996
  • КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ БАСЕЙН
  • КУК ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • МОЛДОВАНИ В УКРАЇНІ
  • МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • НОВА ПРАГА
  • НОВОМИРГОРОД
  • НОВОУКРАЇНКА
  • ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ОЛЕКСАНДРІЯ
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • РАЙХСКОМІСАРІАТ УКРАЇНА
  • РОМИ
  • СЕРБИ В УКРАЇНІ
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)