ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

"КІРОВСЬКИЙ НАБІР"

  Бібліографічне посилання: Шаповал Ю.І. "КІРОВСЬКИЙ НАБІР" [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kirovogradsky_nabir (останній перегляд: 21.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КІРОВСЬКИЙ НАБІР

"КІРОВСЬКИЙ НАБІР" – публіцистична назва репресій, розпочатих в СРСР після вбивства С.Кірова 1 груд. 1934 у Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург). 2 груд. в газетах було опубліковано урядове повідомлення, в якому зазначалося, що С.Кіров загинув "від руки вбивці, підісланого ворогами робітничого класу". Того самого дня Й.Сталін, голова РНК СРСР В.Молотов, нарком оборони К.Ворошилов, нарком внутр. справ Г.Ягода і заст. голови Комісії партконтролю при ЦК ВКП(б) М.Єжов, прокурор РСФРР/РРФСР А.Вишинський та ще кілька високопоставлених осіб спец. поїздом виїхали до Ленінграда для розслідування вбивства. За свідченням М.Єжова, Й.Сталін до від'їзду викликав його та генерального секретаря ЦК ВЛКСМ О.Косарєва і дав директиву: "Шукайте вбивць серед зінов'євців". Версія була настільки неймовірною, що її розробка викликала протидію навіть у НКВС. Проте Й.Сталін послідовно наполягав на своєму. Він власноручно підготував постанову ЦВК СРСР (вона не обговорювалася на політбюро ЦК ВКП(б) і на сесії ЦВК СРСР й навіть формально не підписана головою ЦВК М.Калініним), яка вимагала завершувати слідство у справах про терористичні орг-ції й акти в десятиденний термін, розглядати їх у суді без участі обвинувачення та захисту, не допускати касаційного оскарження й клопотань про помилування, а вироки про розстріл здійснювати негайно після їх оголошення. Вже 4 груд. у газ. "Правда" з'явилося повідомлення про арешти групи "терористів-білогвардійців", а 16 груд. було заарештовано ветеранів ленінського кер-ва Л.Каменєва і Г.Зінов'єва. 28–29 груд. у Ленінграді виїзна сесія Військ. колегії Верховного суду СРСР засудила до розстрілу 14 осіб, обвинувачених у безпосередній організації убивства С.Кірова. У вироку стверджувалося, що всі вони, включно з Л.Ніколаєвим, були "активними учасниками зінов'євської антирадянської групи в Ленінграді". Це стало прологом до масових "чисток" насамперед у Ленінграді. Там діяла особлива комісія Ленінгр. обкому ВКП(б) на чолі із зав. орг.-розподільчим відділом П.Нізовцевим. Ця комісія готувала списки комуністів на виключення з партії і адм. виселення. Паралельно діяли органи НКВС, якими лише за два з половиною місяці після 1 груд. 1934 було заарештовано понад 800 осіб. Однак репресивні акції стосувалися не лише членів партії. Чимало ленінградців, переважно зі звинуваченнями в участі у "троцькістсько-зінов'євському підпіллі", було тоді відправлено до таборів і на заслання.

18 груд. 1934 газети сповістили, що 13–15 груд. виїзна сесія Військ. колегії Верховного суду СРСР в Києві під головуванням В.Ульріха розглянула справи 37 осіб. Згідно з повідомленнями, "суд встановив, що більшість обвинувачених прибула в СРСР через Польщу, а частина – через Румунію, маючи завдання по вчиненню на території УСРР ряду терористичних актів. При затриманні у більшості обвинувачених вилучені револьвери і ручні гранати". Викриття й суд над учасниками цієї групи "терористів", як і над учасниками ленінгр. та моск. груп "терористів-білогвардійців", викритих з підозрілою "синхронністю", повинні були підтверджувати версію про наявність великомасштабного антирад. підпілля.

18 січ. 1935 ЦК ВКП(б) надіслав у всі парт. орг-ції документ під назвою "Закритий лист ЦК ВКП(б). Уроки подій, пов'язаних із злодійським вбивством тов. Кірова", який надавав діям чи заявам політ. опонентів характеру організованого антирад. виступу, що, у свою чергу, давало змогу звинуватити їх у карних злочинах і притягти до відповідальності. Лист був підготовлений за особистою участю Й.Сталіна і ставив завдання пошуку й викриття "антипартійних елементів всередині партії". У листі підкреслювалося, що "стосовно дворушника не можна обмежуватись виключенням з партії, – його потрібно ще заарештувати й ізолювати, щоб завадити йому підривати міць держави пролетарської диктатури". Цей лист надав імпульс подальшому нарощуванню репресій в СРСР.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Волкогонов Д.А. Тріумф і трагедія: Політичний портрет Й.В. Сталіна, кн. 1. К., 1989
  2. Реабилитация: Политические процессы 30–50-х годов. М., 1991
  3. Росси Ж. Справочник по ГУЛАГу, ч. 1–2. М., 1991
  4. Солженицын А.И. Малое собрание сочинений, т. 5. М., 1991
  5. Кириллина А. Рикошет, или Сколько человек было убито выстрелом в Смольном. СПб., 1993
  6. Шаповал Ю.І. Україна 20–50-х років: сторінки ненаписаної історії. К., 1993
  7. Політичний терор і тероризм в Україні. ХIХ–ХХ ст.: Історичні нариси. К., 2002.

Посилання:
  • ЯГОДА Г.
  • КАЛІНІН МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • КІРОВ СЕРГІЙ МИРОНОВИЧ
  • КИЇВ
  • МОЛОТОВ (СКРЯБІН) В'ЯЧЕСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ВОРОШИЛОВ КЛИМЕНТ ЄФРЕМОВИЧ
  • ВИШИНСЬКИЙ АНДРІЙ ЯНУАРОВИЧ
  • ЗІНОВ'ЄВ ГРИГОРІЙ ОВСІЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • КІРОВ СЕРГІЙ МИРОНОВИЧ
  • КОМПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СРСР: ТВОРЕННЯ, ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ, КРАХ
  • КОСИНКА ГРИГОРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ ІВАН АНТОНОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ ТАРАС АНТОНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)