ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КІСТЯКІВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко І.Б. КІСТЯКІВСЬКИЙ Олександр Федорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kistyakivsky_O (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КІСТЯКІВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ

КІСТЯКІВСЬКИЙ Олександр Федорович (26(14).03.1833–25(13).01.1885) – правознавець і громад. діяч, доктор кримінального права. Н. в с. Городище (нині село Менського р-ну Черніг. обл.) в родині сільс. священика. 1852 закінчив Черніг. духовну семінарію, а 1857 – юрид. ф-т Київ. ун-ту зі статусом дійсного студента. Згодом працював домашнім учителем, готував до вступу в уч-ще правознавства племінника відомого письменника та громад. діяча М.Маркевича. У серп. 1858 переїхав до Санкт-Петербурга і в листоп. цього ж року був зарахований на службу в Правительствуючий Сенат. Працював молодшим помічником секретаря в канцелярії межового департаменту, а згодом на такій само посаді в канцелярії заг. зборів та перших трьох департаментів і департаменту герольдії. У листоп. 1860 був призначений старшим помічником столоначальника в департамент Мін-ва нар. освіти. Прилучився до наук. та літ. діяльності, опублікував протягом 1860–61 в "Журнале Министерства юстиции" 3 розвідки з питань судоустрою, кримінального процесу і діяльності адвокатури. 1861 увійшов до складу редколегії українознавчого ж. "Основа", де незабаром став помічником гол. редактора. 1862 під псевдонімом "-кій" в "Основі" опублікував свою першу історико-юрид. працю "Характеристика русского и польського законодательства о крепостном праве по отношению к Малороссии". Невдовзі, скориставшись реформою Мін-ва нар. освіти, залишив канцелярську роботу з наміром повністю присвятити себе наук.-викладацькій діяльності. Оскільки статус дійсного студента не дозволяв претендувати на університетську каф-ру, склав у груд. 1863 іспити на звання кандидата прав. Потім підготував роботу на право викладання (pro venia legendi) "О пресечении обвиняемому способов уклоняться от следствия и суда по действовавшему до судебной реформы уголовному судопроизводству, в особенности о предварительном тюремном заключении" і захистив її у верес. 1864 (праця була надрукована в "Университетских известиях" та окремим відбитком), після цього був допущений як приват-доцент до читання лекцій з кримінального права та судочинства в Київ. ун-ті. 1867 захистив дис. на ступінь магістра кримінального права за монографією "Исследование о смертной казни" (Київ, 1867) і був обраний штатним доц. каф-ри кримінального права і судочинства. В серп. того ж року виїхав у наук. відрядження до Москви і С.-Петербурга для вивчення досвіду застосування на практиці суд. статутів 1864 (див. Судова реформа 1864). Результатом відрядження стала монографія "Историко-догматическое исследование по русскому праву о недопущении обвиняемому способов уклоняться от следствия и суда" (С.-Петербург, 1868), що була захищена як докторська дис. у груд. 1868. На поч. 1869 обирається екстраординарним, а в лют. 1870 – ординарним проф. каф-ри кримінального права і судочинства. На цій посаді працював до останніх днів життя, час від часу перериваючи викладання для поглиблення власних знань і заняття наукою (так, упродовж двох навч. років – з верес. 1871 по квіт. 1873 вивчав досвід викладання юрид. дисциплін в ун-тах Відня, Гейдельберга, Берліна, Неаполя та Риму). Науково-дослідницьку і пед. роботу поєднував з адвокатською практикою та громад. діяльністю. Був, зокрема, присяжним повіреним, гласним Київ. думи, головою Київ. юрид. т-ва (з 1879), дир. Київ. тюремного к-ту (1865–70).

Визначальною рисою творчості К. було прагнення до встановлення природи існуючих правових інститутів і визначення ефективних механізмів їх використання на користь сусп-ва. Безперечною його заслугою вважається те, що він одним з перших у вітчизн. науці став вивчати право як соціальне явище, послідовно впроваджував у правові дослідження історико-соціологічний підхід. У центрі уваги К. були проблеми кримінального права і процесу, судоустрою, діяльності адвокатури, пенітенціарної практики. Він відстоював, зокрема, демократ. погляди на завдання кримінального покарання, одним з перших у вітчизняній науці поставив питання про необхідність скасування смертної кари.

Водночас захоплювався історією, став одним з перших провідників ідей істор. школи права. Виразний істор. характер мали, зокрема, його канд., магістерська і докторська дис. Опублікував низку статей з історії кримінального права: "Изложение начал уголовного права по Наказу императрицы Екатерины" ("Университетские известия", 1864, № 10); "Главнейшие моменты истории развития науки уголовного права" ("Университетские известия", 1873, № 12, 1874, № 1); "О трудах профессора Тонисена поистории уголовного права" ("Университетские известия", 1876, № 4); "Некоторые черты из истории смертной казни в России" ("Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца". кн. 1, Киев, 1879) та ін.

Цікавився збиранням матеріалів звичаєвого права. Активно сприяв організації під кер-вом П.Чубинського етногр. експедиції Рос. геогр. т-ва, яка досліджувала Пд.-Зх. край і деякі прилеглі землі, заселені етнічними українцями (у 6-му томі праць цієї експедиції була вміщена його розвідка "Волостные суды, их история, настоящая их практика и нынешнее их положение", Санкт-Петербург, 1872). Був одним з ініціаторів заснування 1873 Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, яке мало виконувати функції неформальної укр АН. У руслі наук. напрямів Рос. геогр. т-ва і його Пд.-Зх. відділу підготував програму для збирання і вивчення юрид. звичаїв і нар. поглядів на кримінальне право, перше видання якої побачило світ в "Университетских известиях" 1874. Відповідно до цієї програми за допомогою створеної мережі кореспондентів К. зібрав багато матеріалів про звичаєве право Черніг., Подільської і деяких ін. губерній. Незважаючи на те, що діяльність Пд.-Зх. відділу Рос. геогр. т-ва була визнана шкідливою і розпорядженням імп. Олександра II припинена в черв. 1876, К. опублікував низку нових праць у галузі звичаєвого права: "Собрание и разработка материалов по обычному праву" ("Университетские известия", 1876, №6)", "Обозрение работ по обычному праву за последние 5 лет 1873–1878" ("Университетские известия", 1878, № 4), "К вопросу о цензуре нравов у народа" ("Записки Императорского Русского географического общества по отделению этнографии", т. 8, С.-Петербург, 1878). За останню з цих праць, присвячену проблемам шлюбних звичаїв українського народу, він був удостоєний від Рос. геогр. т-ва срібної медалі. 1878 в "Университетских известиях" вийшло друком 2-ге вид. програми для збирання та вивчення юрид. звичаїв і нар. поглядів на кримінальне право, доповнене передмовою про методи збирання матеріалів звичаєвого права.

В укр. історико-юрид. науку він увійшов також як публікатор і перший ґрунтовний дослідник видатної пам'ятки права Гетьманщини "Права, по которым судится малороссийский народ". (див. "Права, за якими судиться малоросійський народ"; пам'ятка разом з його дослідженням була опубл. частинами в "Университетских известиях" 1875–78 і повністю 1879 у Києві).

Був одним з засн. жанру юрид. історіографії та біографістики у вітчизняній науці, написав нариси про наукову діяльність Ч.Беккаріа, С.Богородського, М.Іванишева, А.Рандю та ін. вчених.

П. у м. Київ.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Биографический словарь профессоров и преподавателей императорского университета Св. Владимира (1834–1884). К., 1884
  2. Науменко В.П. А.Ф. Кистяковский. "Киевская старина", 1885, № 2
  3. Белогриц-Котляревский Л.С. Очерк научной деятельности профессора А.Ф. Кистяковского. "Киевская старина", 1885, № 6
  4. Лучицкий И.В. Труды А.Ф. Кистяковского в области истории и обычного права. "Киевская старина", 1895, № 1;. Фойницкий И.А. Кистяковский как криминалист. "Киевская старина", 1895, № 1
  5. Науменко В.П. Кистяковский Александр Федорович (Биографический очерк с отрывком рукописной автобиографии). "Киевская старина", 1895, № 9
  6. Бутич І. Л. Передмова. В кн.: Кістяківський О.Ф. Щоденник (1874–1885): У 2-х т., т. 1. К., 1994
  7. Ковальчук О.М. Історико-соціологічна теорія права в працях О.Ф.Кістяківського. "Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Вісник. Юридичні науки", вип. 39. К., 2000.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ЧТЕНИЯ В ИСТОРИЧЕСКОМ ОБЩЕСТВЕ НЕСТОРА-ЛЕТОПИСЦА
  • ЧУБИНСЬКИЙ ПАВЛО ПЛАТОНОВИЧ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ІВАНИШЕВ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • КИЇВ
  • МАРКЕВИЧ МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ
  • МОСКВА
  • ОЛЕКСАНДР ІІ
  • ОСНОВА - ЧАСОПИС
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ВІДДІЛ РОСІЙСЬКОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ТОВАРИСТВА
  • ПРАВА, ПО КОТОРЫМ СУДИТСЯ МАЛОРОССИЙСКИЙ НАРОД
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СУДОВА РЕФОРМА 1864
  • ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО

  • Пов'язані терміни:
  • БУТИЧ ІВАН ЛУКИЧ
  • ЧТЕНИЯ В ИСТОРИЧЕСКОМ ОБЩЕСТВЕ НЕСТОРА-ЛЕТОПИСЦА
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМЕНІ М.ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ В 19 СТОЛІТТІ
  • ІТАЛІЯ, ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • КІСТЯКІВСЬКИЙ БОГДАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КІСТЯКОВСЬКИЙ ДЖОРДЖ
  • КІСТЯКІВСЬКИЙ ІГОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОМІСІЯ ВУАН ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА УКРАЇНИ, КОМІСІЯ ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ НАРОДНОГО (ЗВИЧАЄВОГО) ПРАВА УКРАЇНИ (З 1921), КОМІСІЯ ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ЗВИЧАЄВОГО (НАРОДНОГО)ПРАВА УКРАЇНИ (З 1925), КОМІСІЯ ІСТОРІЇ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА (З 1931)
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОРОБКА ПАВЛО СТЕПАНОВИЧ
  • КВАЧЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • МЕМУАРИСТИКА
  • НАРОДОЛЮБЦІ
  • ОСНОВА - ЧАСОПИС
  • ОТЕЧЕСТВЕННЫЕ ЗАПИСКИ
  • ПРАВА, ПО КОТОРЫМ СУДИТСЯ МАЛОРОССИЙСКИЙ НАРОД
  • РОСІЙСЬКОГО ГЕОГРАФІЧНОГО ТОВАРИСТВА ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ВІДДІЛ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У КИЄВІ
  • ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)