ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КИЙ

  Бібліографічне посилання: Ричка В.М. КИЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kiy (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КИЙ

КИЙ – гол. герой епонімічної легенди про заснування Києва. Легенда вміщена в недатованій частині "Повісті временних літ". У ній ідеться про полянського (див. Поляни) князя К., який "княжив у роду своєму і ходив до цесаря" в Царгород (див. Константинополь), де "прийняв велику честь" від візант. імператора (див. Візантія). Ця літописна оповідь має книжний характер і покликана була обґрунтувати думку про те, що Київ був заснований нібито з благословення володаря царгородського трону – міфічного глави сім'ї всіх християн. народів тогочасного світу. Ім'я К. та імена його братів – Щека і Хорива дослідники виводять від назв київ. урочищ. Етимологія слова "кий" походить від загальнослов'ян. топооснови "куй"–"куйова" ("піщаний пагорб", "крута вершина"). У вітчизн. науці останнім часом К. вважають за реальну істор. постать кін. 5 – поч. 6 ст. У літ. побутують різні гіпотези щодо її походження. Нерідко К. ототожнюють з болг. ханом Кувером (Кубратом) або з батьком хозар. візира Ахмада бен Куйа, згадуваного арабським письменником ал-Масуді в оповіді про постійну найману армію хозарських правителів.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Брайчевський М.Ю. Коли і як виник Київ. К., 1963
  2. Сахаров А.Н. Кий: легенда и реальность. "Вопросы истории", 1975, № 10
  3. Рыбаков Б.А. Город Кия. "Вопросы истории", 1980, № 5
  4. Боровський Я.Є. Походження Києва: Історіографічний нарис. К., 1981
  5. Нерознак В.П. Названия древнерусских городов. М., 1983
  6. Иванов В.В., Топоров В.Н. Кий. В кн.: Славянская мифология: Энциклопедический словарь. М., 1995.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • КОНСТАНТИНОПОЛЬ
  • КИЇВ
  • МАСУДІ
  • ПОЛЯНИ
  • ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ
  • ВІЗАНТІЯ

  • Пов'язані терміни:
  • БЄЛЬСЬКІ МАРТИН ТА ЙОГО СИН ЙОАХИМ І ЇХНЯ ПОЛЬСЬКА ХРОНІКА
  • ҐРУНЕВЕҐ МАРТИН ТА ЙОГО ЩОДЕННИКИ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛИБІДЬ
  • МІФ ІСТОРИЧНИЙ
  • НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИСНИЙ ІЗВОД
  • ЩЕК І ХОРИВ
  • СТАРОКИЇВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • ВІЗАНТІЯ
  • ЗАМКОВА ГОРА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)