ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КЛЕВАНЬ

  Бібліографічне посилання: Головко В.В. КЛЕВАНЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Klevan (останній перегляд: 24.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КЛЕВАНЬ

КЛЕВАНЬ – с-ще міськ. типу Рівнен. р-ну Рівненської області. Розташов. на р. Стубла (притока Горині, бас. Дніпра) за 20 км від обл. центру. Залізнична станція. Складається з двох р-нів – К. Перша та К. Друга. Нас. 8,1 тис. осіб (2004).

На тер. с-ща знайдені залишки поселення бронзового віку та городища доби Київської Русі. Історики ототожнюють К. з літописним поселенням Коливань, згаданим у писемних джерелах під роком 1113. Із серед. 14 до серед. 15 ст. належала родові Гедиміновичів. Від 1458 – у власності князів Чорторийських. 1495 збудовано біля К. кам'яний замок. У 16 ст. розвивалася як торг. центр. Після Люблінської унії 1569 ввійшла до Луцького повіту Волинського воєводства Речі Посполитої. Набула статусу міста. 1630 тут збудовано кам'яний костел і разом з реконструйованим замком передано колегії єзуїтів (див. Єзуїтські школи).

1652 зруйнована татар. військами. Відродженню міста сприяло надання йому 1654 магдебурзького права та привілеїв проведення ярмарків два рази на рік. Протягом 18 ст. була невеликим торг. містечком. Після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) перейшла до складу Російської імперії. 1817 при замкові Чарторийських відкрито школу, діяло також парафіяльне уч-ще. 1834 з Луцька до К. перевели гімназію, однак тут вона діяла недовго, 1839 її перевели до Рівного.

1860 Чарторийські продали К. державі. 1866 місту надано статус волосного центру. 1867 засновано початкову шк., а 1877 до К. із с. Дермань (нині с. Дермань Друга Здолбунівського р-ну Рівнен. обл.) переведено духовне уч-ще. 1871 пожежа знищила більшу частину будинків міста. Після буд-ва 1873 залізниці Київ–Брест-Литовськ (нині м. Брест, Білорусь) почала розвиватися частина міста, що нині відома як К. Друга. Розвиток транспортних комунікацій (прокладання залізниці Степань–К.) сприяв збільшенню чисельності нас. міста та пожвавленню його екон. розвитку.

Від 1920 перебувала в складі Польщі. У місті продовжився екон. розвиток: у 1930-х тут працювали 4 тартаки, гарбарня, 2 цегельних з-ди, кравецька майстерня, 2 млини, майстерня з виготовлення запасних частин для с.-г. машин.

1939 возз'єднана з ін. укр. землями у складі УРСР. 1940 отримала статус с-ща міськ. типу. 1940–62 – райцентр.

Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 з липня 1941 по лютий 1944 була окупована гітлерівськими військами.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Ровенська область. К., 1973.

Посилання:
  • БРОНЗОВИЙ ВІК
  • ЧОРТОРИЙСЬКІ, ЧАРТОРИЙСЬКІ
  • ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ
  • ГЕДИМІНОВИЧІ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛУЦЬК
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РІВНЕ
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ЯРМАРОК

  • Пов'язані терміни:
  • БУСЕЛ ЯКІВ
  • ЧОРТОРИЙСЬКІ, ЧАРТОРИЙСЬКІ
  • КИЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ІМПЕРАТОРСЬКОГО РОСІЙСЬКОГО ВОЄННО-ІСТОРИЧНОГО ТОВАРИСТВА
  • ОЛИЦЬКИЙ ГОСТИНЕЦЬ
  • РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • САМУСЬ (САМІЙЛО ІВАНОВИЧ)
  • ТИША МИХАЙЛО
  • ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ ПОЛК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)