ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КЛІОМЕТРІЯ, КЛІОМЕТРИКА

  Бібліографічне посилання: Дубровіна Л.А. КЛІОМЕТРІЯ, кліометрика [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kliometriya (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КЛІОМЕТРІЯ, КЛІОМЕТРИКА

КЛІОМЕТРІЯ, кліометрика (від грец. Κλειω– у давньогрец. міфології одна з дев'яти муз, покровителька героїчної пісні, пізніше – історії, та грец. μέτρον – міра) – напрям в економічних, істор., демографічних, соціологічних та політологічних дослідженнях, пов'язаний з аналізом за допомогою мат. методів, інформаційних технологій та відповідних інструментів різного роду емпіричних щодо цих досліджень джерел історичних, переважно нової та новітньої історії.

Започаткована в 50–60-х рр. 20 ст. як напрям "нової економічної історії", що вивчає історію економіки, у т. ч. альтернативних версій розвитку економіки в минулому, за допомогою теор. екон. інструментарію, кількісних методів мат. аналізу, статистичного та гіпотетичного моделювання. Її засновниками вважаються амер. дослідники Р.Фогель та Д.Норт, упродовж 1960–70-х рр. вони опублікували низку екон. праць, в яких переглянули усталені уявлення про чинники екон. підйомів та спадів у США кін. 19 ст. Подальший її розвиток був пов'язаний з творчістю, зокрема, Л.Девіса, С.Енгермана, Дж.Уолліса, Е.Ріглі, Р.Шефілда. 1993 Р.Фогель і Дж.Елтон отримали Нобелівську премію за розвиток К. та використання кількісних методів в історії економіки.

Нині К. визнано міждисциплінарною галуззю наук. досліджень, яка дає змогу за допомогою коректних кількісних оцінок масових явищ, зафіксованих у джерелах, по-новому досліджувати істор. процеси, зокрема тенденції еволюції госп. систем і траєкторії динаміки екон. процесів.

В Україні центром розвитку істор. К. як підсистеми джерелознавства (див. Джерелознавство історичне) стала н.-д. лабораторія комп'ютерних технологій істор. досліджень у Дніпроп. ун-ті на чолі з В.Підгаєвським.

Можливості результативного застосування комп'ютерних технологій і мат. методів аналізу ретроспективної інформації за базисними системами ознак щодо вивчення писемних джерел і рукописних книг (кодексів), історико-біографічних і бібліографічних джерел під час створення електронних ресурсів були доведені наприкінці 80 – поч. 90-х рр. 20 ст. у Бібліотеці національній України імені В.І. Вернадського (Л.Дубровіна, В.Ясулайтіс, В.Чишко, О.Яценко, В.Попик, Л.Костенко, В.Омельчук, О.Іванова) та в Інституті українознавства імені І.Крип'якевича НАН України (Я.Ісаєвич), щодо муз. джерел аналогічні дослідження проводилися, зокрема, у Львів. консерваторії (Ю.Ясиновський). Від 1990-х рр. реалізується Держ. програма "Архівна та рукописна україніка", що включає розробку системи пошуку, опрацювання тазберігання архів. інформації (Г.Боряк, С.Гриша, О.Сохань, Л.Лозниця та ін.).

Питання про межі "доцільності" використання методів К. в істор. дослідженнях залишається відкритим. Так, прибічники якнайширшого застосування формально-логічних концепцій у галузі всесвітньої історії намагаються, зокрема, "спростувати" здобутки попередньої історичної науки, пропонують ідеї глобальної нової хронології історії та нової "теорії хронологічних зрушень". Ці намагання викликають ґрунтовну критику з боку "класичних" істориків (Є.Голубцова, З.Удальцова, Б.Рибаков, Б.Литвак, С.Шмідт, В.Янін та ін.), а також спеціалістів у галузі математики й астрономії (С.Новіков, Ю.Єфремов), які звертають увагу на те, що для того, аби не порушувати усталені методологічні принципи істор. науки, які засвідчили свою ефективність і продуктивність у реальних здобутках істор. науки, засоби К. мають використовуватися в комплексі з цими методами і лише як допоміжні інструменти істор. науки.

Багато економістів також зазначають, що позитивні результати квантифікації (від лат. quantitas – кількість; "переведення" досліджуваного матеріалу в кількісні показники) у дослідженнях з економічної історії можливі лише в тих випадках, коли емпіричний матеріал масових екон. та стат. джерел (переважно періоду нової і новітньої історії) дійсно дає змогу проводити повноцінний вірогіднісний аналіз (Дж.Тош, М.Довбенко, В.Бовикін та ін.).

У сфері вивчення давніх джерел інформаційні технології є ефективними при створенні пошукових баз даних, однак змістовні інтерпретації самих джерел є результативними лише в рамках класичних концепцій.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Fogel R.W., Elton G.R. Wich Road to the Past?: Two Views of History. New Hawen – London, 1983
  2. Ковальченко И.Д. Место количественных методов в исторических исследованиях. В кн.: Историческая наука. Вопросы методологии. М., 1986
  3. История и компьютер: Новые информационные технологии в исторических исследованиях и образовании. Ст. Катгаринен, 1993
  4. Уильямсон С. История клиометрики в США. В кн.: Экономическая история. Обозрения, вып. 1. М., 1996
  5. Ломова С.А. Экономическая история и клиометрика: самоидентификация направлений в России и за рубежом. "Новая и новейшая история", 1997, № 5
  6. Святець Ю.А., Доорн П.К. Кліометрика, ч. 1. Дніпропетровськ, 1998
  7. Бовыкин В.И. Проблемы изучения исторической информации. "Информационный бюллетень Ассоциации "История и компьютер"" (М.), 1998, № 23
  8. Тодоров Ю. Клиометрия. София, 2000
  9. Тош Дж. Стремление к истине. Как овладеть мастерством историка. М., 2000
  10. Бородкин Л.И. Клиометрия: pro et contra (виртуальный диалог). В кн.: Экономическая история. Обозрение, вып. 7. М., 2001
  11. Литвак Б.Г. Парадоксы российской историографии на переломе эпох. СПб., 2002
  12. Шмидт С.О. "Феномен Фоменко" в контексте изучения современного общественного сознания. "Исторические записки", 2003, № 6
  13. Довбенко М. Клиометрия в экономическом исследовании. "Экономика Украины", 2005, № 11.

Посилання:
  • БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
  • БОРЯК ГЕННАДІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ДУБРОВІНА ЛЮБОВ АНДРІЇВНА
  • ДЖЕРЕЛА ІСТОРИЧНІ
  • ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ
  • ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМЕНІ І.КРИП'ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ
  • ІСАЄВИЧ ЯРОСЛАВ ДМИТРОВИЧ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА
  • РИБАКОВ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЯНІН ВАЛЕНТИН ЛАВРЕНТЬЄВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АННАЛІВ ШКОЛА
  • ДЖЕРЕЛА ІСТОРИЧНІ
  • ІНФОРМАТИКА ІСТОРИЧНА
  • СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ (СІД)
  • СТАТИСТИКА ІСТОРИЧНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)