ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КНЯЖІ З'ЇЗДИ, СНЕМИ

  Бібліографічне посилання: Мироненко О.М. КНЯЖІ З'ЇЗДИ, снеми [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Knyazhi_zizdy (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КНЯЖІ З'ЇЗДИ, СНЕМИ

КНЯЖІ З'ЇЗДИ, снеми – колегіальні органи влади в Київській Русі, скликалися вел. князем київ. без визначеної періодичності, не мали виразних орг.-правових форм та реального владного впливу. Їхніми учасниками, окрім київ. князя та слуг його двору (див. Княжий двір), були удільні князі, яких супроводжували "брати" (найближчі однодумці), "сини" (васали), "думці" (члени бояр. ради), церк. служителі.

На них обговорювалися і вирішувалися важливі воєн.-стратегічні питання, проблеми законодавства, відбувався обмін думками з приводу взаємовідносин з ін. д-вами та щодо розвитку держ. устрою. Окрім цього, тут йшлося про надання дозволу на вокняжіння, добровільну відмову від столу та обмін княжими столами.

Деякі з К.з. увійшли в історію як своєрідний рух за неухильне дотримання "правди батьків" (тогочасної неписаної конституції; див. Конституційний вимір української історії). Саме такими були, зокрема: Вишгородський з'їзд 1072, на ньому,на думку деяких дослідників, Ізяслав Ярославич, Святослав Ярославич та Всеволод Ярославич доповнили "Правду Ярослава" (ст. 1–18) "Правдою Ярославичів" (ст. 19–41) (див. "Руська правда"); Любецький з'їзд 1097, на ньому за ініціативою Володимира Мономаха було ліквідовано принцип сеньйорату і затверджено право князів на землю спільного батька; Витичівський з'їзд 1100, на ньому судили кн. Давида Ігоровича за те, що він осліпив кн. Василька Ростиславича; Долобський з'ізд 1103, на ньому обговорювалися заходи щодо відбиття половецької (див. Половці) загрози.

За доби перебування на київ. столі Володимира Мономаха на княжому з'їзді 1115 відбулася дискусія щодо форм держ. правління між прихильниками централізації і прибічниками поліцентралізації рус. земель. Після перемоги останніх у Київ. Русі настав період удільної роздробленості та дедалі більшої втрати влади вел. князем київ.: після смерті Ізяслава Мстиславича 1154 і до монгол. навали 1240 (див. Монголо-татарська навала) в Києві змінилося 47 князів, 35 з них перебували при владі менше року.

На княжому з'їзді 1167 обговорювалися засоби охорони торг. шляхів та купецьких караванів.

На одному з останніх з'їздів – Київському з'їзді князів 1223 – мова йшла про надання допомоги половцям у їхній боротьбі з монголами.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. К., 1918
  2. Рубінштейн Н.Л. Нарис історії Київської Русі. Х.–Одеса, 1930
  3. Юшков С.В. Общественно-политический строй и право Киевского государства. М., 1949
  4. Греков Б.Д. Київська Русь. К., 1951
  5. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества XII–XIII вв. М., 1982
  6. Давня історія України, кн. 1–2. К., 1995.

Посилання:
  • ДАВИД ІГОРОВИЧ
  • ДОЛОБСЬКИЙ З'ЇЗД 1103
  • ІЗЯСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • КНЯЗЬ
  • КНЯЖИЙ ДВІР
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКИЙ З'ЇЗД КНЯЗІВ 1223
  • ЛЮБЕЦЬКИЙ З'ЇЗД 1097
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • ПОЛОВЦІ
  • РУСЬКА ПРАВДА- ЗБІРНИК ЗАКОНІВ
  • СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • ВАСИЛЬКО РОСТИСЛАВИЧ
  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ
  • ВСЕВОЛОД ЯРОСЛАВИЧ
  • ВИТИЧІВСЬКИЙ З'ЇЗД 1100 Р.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)